Для Закарпаття кошти на житло сім’ям загиблих в АТО не передбачили

Помешкання не всім, а вибірково: розпорядження Кабміну від 13 серпня 2014 року «Про виділення коштів для закупівлі житла» викликає багато запитань.

У ньому йдеться про те, щоб виділити 23,6 млн грн для закупівлі житла сім’ям загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в АТО на сході України. Однак дивним чином у перелік областей, яким для цього з резервного фонду Держбюджету виділені певні суми, Закарпаття не потрапило. Як і ще кілька областей.
Як стало відомо виданню з конфіденційних джерел, неофіційно в уряді це пояснили тезою «у вас загинуло мало людей». Серед закарпатців це вкликало обурення: невже півобласті має загинути в АТО, аби згадали, що ми є? Одна з жінок зателефонувала й повідомила про це депутата Закарпатської облради Олександра Ледиду. Він передав інформацію виданню й так прокоментував її: «Я не розумію такого підходу до розподілу коштів. Хіба тим закарпатським родинам, чиї близькі полягли в боях за цілісність України, від того легше, що в нас жертв – найменше? Чи людське життя – не найвища цінність, і втрати треба заохочувати? Це нонсенс і явна дискримінація! Я розумію, грошей у державі катастрофічно бракує. Але тоді не приймайте популістських рішень, бо це виглядає як намагання попіаритися перед виборами, а реальна користь для рідних загиблих – часто сумнівна. От, приміром, для Львівщини за цим розпорядженням Кабміну виділено 214,5 тис. грн, хоча Львівська ОДА свого часу подавала матеріали щодо сімей 17 осіб, які стояли в черзі на житло, а станом на 9 вересня в області загинув 101 військовослужбовець, і більшість їхніх родин потребують покращення житлових умов. А за ті 214 тисяч навіть одну пристойну квартиру не купиш! Аналогічна ситуація й по інших областях.
Інший аспект – визначення тих родин, котрі реально потребують цієї допомоги. У нас люди вже давно перестали сподіватися на державу, і принаймні на Закарпатті дуже багато хто, навіть живучи в одній кімнатці в гуртожитку, на квартирний облік не ставав. Така ситуація цілком могла скластися і в родинах загиблих воїнів. А за цим розпорядженням силові відомства в двотижневий строк мали подати списки членів сімей загиблих, які мають право на одержання житла й перебувають на обліку щодо поліпшення житлових умов. Відтак часу на формування повного переліку тих, хто реально потребує допомоги, не було.
Однозначно, родини загиблих учасників АТО мусять відчувати підтримку держави. Але треба виходити з реа¬лій: якщо наразі грошей на повно¬цінне забезпечення житлом потребуючих із зазначеної категорії немає, то відкладіть прийняття такого рішення до кращих часів. Тоді його можна буде реалізувати повноцінно, пропорційно розподіливши кошти всім областям залежно від потреб. І ні в кого не виникатиме підозр, що рішення прийняте «для галочки» з прицілом на піар».
Олександр Ледида додав, що з такою ініціативою він звернеться до уряду й проситиме врахувати інте¬реси закарпатських родин у розподілі коштів на житло. Інакше про яку справедливу й демократичну країну можна говорити?