Кредитні спілки України: ліцензування – позаду, на часі – консолідація
Директор Департаменту нагляду за кредитними установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Андрій Оленчик проаналізував стан кредитних спілок на ринку, а також розповів про результати їх перереєстрації та ліцензування. Чим викликаний був такий механізм?
Відомо, що ще до радянських часів в Україні кредитні спілки користувалися великою популярністю. Хоч із здобуттям незалежності кредитування відродилось, проте ці громадські організації працювали в умовах правового вакууму і хаосу. Закон України “Про кредитні спілки” був прийнятий тільки в грудні 2001 року. Окрім того, до червня 2003 року не було жодного органу, який би займався питаннями державного регулювання кредитних спілок, що в свою чергу сприяло б зростанню довіри громадян. На сьогоднішній день вищезгаданий Департамент, який очолює А.Оленчик, опікується не тільки кредитними спілками, а і ломбардами та іншими небанківськими фінансовими установами, які здійснюють професійну діяльність на ринку з надання послуг фінансового кредиту.
Загалом, до державного реєстру внесено 506 кредитних спілок. Хоча на момент створення держреєстру було 1095. Упродовж року зареєстровано ще 142 нових. Щодо Закарпаття. До держреєстру внесено 15 КС (21608 тис.членів, активи – близько 19 млн.грн.). Ліцензію на впровадження видано 12-ом. Найнадійнішими визнано “Бескид”, “Хосен», «Мрію”.
В Україні кредитні спілки створюються громадянами, котрі об’єднані, зазвичай, за територіальною ознакою, тобто є жителями одного міста чи області. Досить незначна кількість КС (до 5%) набули статусу юридичної особи в Держфінпослуг з такою ознакою членства в КС як спільне місце роботи чи навчання, належність до однієї професійної спілки, релігійної чи громадської організації.
На репліку одного із присутніх журналістів: “Ми (журналісти – Авт.) теж створимо свою кредитну спілку” Оленчик без зайвих образ сказав: “Здивуйте Україну”. Свої слова він аргументував тим, що чує це уже не вперше з уст представників мас-медіа. Тим паче, що будь-які 50 чоловік (журналісти, вчителі, лікарі і т.д.) можуть зібратися і створити КС. З цим проблем нема. Питання полягає в тому, що потім робити з грошима? Адже ризикуватимеш не власними коштами, а – людей, які тобі довірили. Хоч ти і не авантюрист, проте без фахових знань у тебе вийде як завжди...
Тут же А.Оленчик наголосив, що Департамент має так званий “експертний пояс” – команду висококласних незалежних фахівців у різних сферах знань, які працюють в кредитних спілках або надають їм відповідні професійні послуги. Абсолютно очевидне, що в кредитному русі України акумульовано величезний інтелектуальний потенціал, однак йому не вистачає певної організаційної завершеності та концептуальної спрямованості. І тому Департамент буде сприяти консолідації виплеканої в кредитних спілках професійної еліти і формуванню на ії основі потужного і динамічного інтелектуального середовища. В цьому і вбачається ключ до прогресу кредитного руху.
“У регулятора завжди дуже простий вибір: або ти ведеш за собою ринок, або за ним волочишся. Ми однозначно налаштовані на перше”, - наголосив А.Оленчик.
Працівники Департаменту вважають, що будувати сучасний регулятор водночас залишатися в ізоляції не можна. Тому значна увага приділяється налагодженню співпраці з іноземними колегами. Нещодавно підписано угоду про співробітництво з Польською крайовою кооперативною ощадно- кредитною касою – регулятором діяльності спілок Польщі. До речі, в цій країні діє лише 96 КС. Однак ними ж створено 1400 відділень. Ця консолідація дає можливість вести здорову конкуренцію з банками. Це чекає і Україну.
Кредити надаються за процентними ставками від 18 до 76% річних. Це залежить від терміну, цілей кредиту та місцезнаходження КС. Структура загального кредитного портфелю КС поділяється таким чином: до 2% - комерційні кредити; до 4% - кредити, надані на ведення фермерських та особистих селянських господарств; до 8% - кредити, надані на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію житла; до 60% - споживчі кредити; до 26% - кредити, надані на інші потреби.
До речі, як було сказано учасниками засідання, кредити беруть не тільки малозабезпечені верстви населення, а і податківці, і держслужбовці. Ці процеси на сьогодні досить вигідні для громадян.
За словами А.Оленчика, Департамент докладатиме максимум зусиль у розвитку КС в Україні і переживання щодо витіснення з ринку фінансових послуг банками кредитних спілок є марними. Бо у всьому світі банки не зацікавлені займатися дрібними фінансовими послугами. У цьому контексті доречно навести один приклад, який є досить таки красномовним. У Канаді працюють КС, яким уже по 60-70 років. У активі однієї КС 300 млн.дол.(це стільки, як в Україні активи всіх взятих КС). Це підкреслює ще раз про те, що банки ніколи не займуть нішу кредитних спілок. Тетяна Грицищук