Право надання допомоги на поховання застрахованій особі Reporter UA

07 травня 2024 вівторок

0

16 переглядів

29.08.2014 (19:05)

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 50 Закону України
«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІ передбачено,

що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним
місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених
пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним
місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України).
Застрахованим особам, зазначеним у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюються виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників, що визначено ч.2 ст. 50 цим Законом України.
Право на допомогу на поховання надається у разі смерті
застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні: 1) дружини (чоловіка); 2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років; 3) батька, матері; 4) діда та баби за прямою лінією спорідненості, як установлено ст. 45 цього ж Закону України.
Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо), що зазначено у ч. 2 ст. 45 вищенаведеного Закону України.
Згідно ч. 3 ст. 45 даного 3акону України визначено, що. допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Рішення про призначення матеріального забезпечення та
надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із
соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), що передбачено абзацом першим частини третьої статті 50 цього ж Закону України.
Під час прийняття рішення про призначення допомоги на поховання дана комісія керується Положенням про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженим постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
від 23.06.2008 № 25.
Допомога на поховання члена сім'ї застрахованої особи
призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи, що передбачено ч. 4 ст. 51 зазначеного Закону України.
Даним положенням про комісію визначено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
похованням" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
похованням, що зазначено п. 1.2 розділу І вищенаведеної постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно пункту 4.3 розділу ІV даного Положення передбачено, що рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.
Розділом V цієї Постанови Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності встановлено, що рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення та надання соціальних послуг може бути оскарженим застрахованою особою до робочого органу відділення Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду.