— Оноре де Бальзак! — зазвичай представляється опецькуватий кендюх у зашмальцьованому, колись оранжевому, светрі. — Оксана Ганська, — поправляє йому штани і витирає слину біля кута рота інша клієнтка. — Серго Орджонікідзе, — вскакує в двері, як Пилип із конопель, хтось у папасі з сумнівного звіра. — Леонардо да Вінчі, — вручає кендюху білі кали плюгавий чоловічок, схожий на кал. — Шевченко… Тарас Григорович, — гикає з темного куточка зачуханий типаж, котрий похитується від пожиттєвого ув’язнення на дні склянки. Не скажу, правду про себе вони інтуїтивно знають — Бог нашіптує. Тому в суботньому...