Бачення життя на Закарпатті російським блогером... вражає!

"Поспілкувавшись з людьми Західної України, я зрозумів - тут ні коли не буде радянського союзу, тут ніколи не буде колгоспів і сюди ніколи і ні в якому разі не заходить російська армія. А якщо зайде - то не виживе.

Тут, на квітучих луках пасуться жирні молочні корови. Тут бджоли дають солодкий мед. Тут кращий ліс, з якого будують найтепліші і міцні будинки. І тут живуть прості, працьовиті мужики і красиві жінки, які народжують їм дітей.

І жоден ворог не зробив їм стільки шкоди, скільки зробили радянські війська. Червоні прийшли сюди з метою позбавити людей усього. Де були червоні - переставала плодоносити земля і вмирав худобу.
Навіть коли прийшли фашисти, не було такого утрати, який був після радянської орди в 1944 році.

Ті, що вижили в бійні мужики, а червоні тут залили кров'ю все, взяли гвинтівки і пішли в ліс. Їх не могли викурити звідти до 1956 року.
Немає сили сильніше, ніж селянин, що бореться за свій двір, свою сім'ю, своє господарство.

Знаєте, якби я жив там і тоді .... Викопав б кулемет і пішов би воювати проти цих скотів. НКВД і червоної сволоти.
Їх мета знищити все хороше, що є в світі. Ми зараз пожинаємо плоди цієї зарази.
Якби в 18 році білі змогли перемогти. Якби в 44-46 році гуцули відстояли свій мирний благодатний край ....

Але навіть з урахуванням того, що сталося в історії, тут настільки заможніше, чистіше, акуратніше, смачніше, ніж там, де червоні повністю взяли верх. Тут взагалі інший світ.

А ще я тут традиційно всім кажу, що я з Москви. Ви ж мене налякали, що тут фашисти. А їх немає.Взагалі. Людей тут ділять за принципом: хороша людина, або гівно. Ніякого іншого розподілу немає".


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Серіал про українських заробітчанок у Польщі "Дівчата зі Львова" б'є всі рекорди популярності