До лав Збройних сил України відправлено 82 юнаків с Закарпаття

Урочисті проводи до лав Збройних сил та інших військових формувань України відбулися в Ужгороді 18 квітня у клубі Закарпатського обласного військкомату.

На урочистість зібралися батьки призовників, військовослужбовці ОВК, 82 закарпатських призовників, представники влади, ветеранських організацій та представники в/ч (старші команд) Києва, Озерне та Мукачева.
Військовий комісар Закарпатського обласного військового комісаріату полковник Іван Васильцюн наголосив, що закарпатські призовники − майбутні солдати, котрі із зброєю в руках захищатимуть мир та спокій українського народу. Вони будуть захисниками нашої неньки України – хто на суші, хто на морі, хто в спецпідрозділах МВС. Це воїни-захисники, які мають почесну місію – забезпечувати та берегти мир, добробут і спокій тих людей, хто живе та творить сьогодні.
Також Іван Васильцюн зауважив на те, що Закарпатський військовий обласний комісаріат цьогоріч був визнаним найкращим у Західному регіоні України по призовній роботі. Закарпатські хлопці дуже сильні у військах, вони служать чесно та добросовісно. Своєю службою воїни-новобранці представлятимуть Закарпаття і формуватимуть думку про нашу область. До сьогоднішнього дня вони всі були дітьми-синами, яких батьки народили та виховали. Із цього моменту захисники Вітчизни беруть на себе обов’язок представляти рідне Закарпаття на теренах нашої великої держави України. Від того, як вони будуть виконувати свої обов’язки, відноситись до оточуючих, залежатимуть взаємовідносини та взаємоповага із хлопцями-солдатами, з якими вони разом служитимуть у в ∕ ч.
Із 82 осіб «Весняного призиву – 2012» захисники-новобранці нестимуть службу в Повітряних Силах (Озерне), Внутрішніх військах МВС (Київ), Сухопутних військах (Мукачево), Сухопутних військах (Президентський полк -Київ) та військовій службі правопорядку (Київ).
Новобранців-призовників перед дорогою на урочистих проводах благословив о. Сергій.

Наприкінці проведення урочистих проводів команд призовників з обласного збірного пункту Закарпатського ОВК, Військовий комісар Закарпатського обласного військового комісаріату звернувся до новобранців із словами: «Наразі у вас починається інше, нове життя, шановні наші призовники-діти. Я впевнений, що навички, які ви отримаєте під час військової служби, стануть вам в нагоді у майбутньому житті. У військах, під час служби, ви навчитесь відповідальності, порядку, організованості та взаємоповаги. Також ви усі фізично та духовно змужнієте і у вас буде великий прилив сил.
Я бажаю вам, щоб ви чесно виконали свій громадянський обов’язок, аби вами гордилися ваші батьки, друзі, знайомі та близькі вам люди. Хлопці, воїни-новобранці, хай вам щастить, удачі вам, сили, мужності і пам’ятайте, що вас люблять і на вас завжди з нетерпінням чекають ваші рідні удома.
На завершення урочистої проводів на сцені клубу Закарпатського обласного військкомату виступив експериментальний студентський продюсерський центр «Плеяда» Закарпатської філії Київського славістичного університету.
Усіх присутніх вітали піснею та «запальними танцями» студентки 3-го курсу Ліля Ніколенко, Каміла Макухан, студентка 1-го курсу Жанна Петрище, викладач ЗФ КСУ Андрій Несух, Юдіта Чорна, студенти ЗФ КСУ та танцювальна група «Стріт – денс». Їхні виступи стали ізюминкою концертної програми під час проведення урочистих проводів.
Після закінчення концерту я поспілкувалася із мамою призовника Мариною Варгою, яка проживає у Малому Березному, Великоберезнянського району та із воїном-новобранцем Рухівського району, с. Лазещина Русланом Мочернак.
− Пані Марино, сьогодні призивають Вашого сина. Ви, як мама призовника, що зараз відчуваєте в своєму серці?
− Передусім, я переживаю, бо це мій син. Але хай іде на військову службу, бо це добре.
−На вашу думку, в армії він зміцнішає, змужнішає?
− Так. Він серйозна дитина. Здоровий. Я думаю, що армія піде йому на користь.
−У вашій сім’ї є ще діти?
− Так. Є молодший син.
− Ви виховали майбутнього бійця. Що Ви скажете про нього, як про сина?
− Він стриманий, чесний, трудолюбивий, слухняний, мене ще ніколи не зобідив. Він добре закінчив школу. Пішов працювати. Дай Боже усім батькам таких дітей.
− Марино Іванівно, Ваші побажання дітям, Вашому сину, всім хлопцям-призовникам та тим, які зараз вже служать в армії?
− Терпіння, розуму, любові один до одного. Якщо в них буде терпіння –вони зможуть достойно відслужити в армії. Звичайно, перші місяці буде їм важко. Але дитині, яка є розумною, чесною і має в собі витримку, терпіння, буде легше. А військова служба стане в пригоді на все життя. Бажаю всім здоров’я.
−А щоб Ви побажали матерям призовників?
Матерям буде ще важче, ніж їхнім синам. Бо мама, то є мама. Головне, здоров’я. А один рік, з Божою поміччю, збігне швидко. Божої ласки їм та їхнім синам. Дасть Бог, усе буде добре.

− Руслан, у тебе сьогодні такий знаменний день, який ти будеш пам’ятати протягом всього життя. Від нинішнього дня ти будеш захисником нашої неньки України. Скажи мені, будь ласка, що зараз панує в твоєму серці?
− Найперше − любов до нашої рідної неньки України. Також повага до мами.
− А ти відчуваєш, який на твої плечі покладений обов’язок?
− Так, відчуваю і розумію. Я вже дорослий. Мені - 21 рік. Я впевнений у тому, що в моєму житті відбудуться серйозні зміни.
− Ти маєш на увазі те, що станеш мужнішим чи більш пізнаєш життя?
− Пізнаю життя, стану мужнішим, навчуся цінувати справжніх друзів.
− Зараз ти маєш друзів вдома?
− Звичайно, що маю.
− Не боїшся військової служби?
− Трішки… Боюся, що можливо, не впораюся. Адже служба в армії − це для мене нове.
− За бажанням чи із "примусу" йдеш в армію?
− Я іду в армію на службу за бажанням. Я цього хотів.
− А після армії чим плануєш займатися?
− Це ще невідомо. Але планую здобути вищу освіту.
−Ти маєш братів чи сестер?
− Ні, я один син.
− Щоби ти хотів побажати усім хлопцям, які разом з тобою йдуть на військову службу?
− Легкої служби, взаємоповаги, здоров’я.
− Де ти будеш служити?
− Буду служити в Києві.
− Я, тобі Русланчику, та усім призовникам, щиросердечно бажаю міцного здоров’я, щастя, удачі, благополуччя, успішної служби та Божого благословення.
− Щиро Вам дякую, пані Тетяно за побажання.

Т. Горянка