Довгорічна відпустка фесту "Селиської співанки" дала про себе знати (ФОТО)

Закарпатська культура своєрідна. Вона ввібрала в себе риси сусідніх народів, і тому в кожному районі Срібної Землі виграє своїм неповторним кольором. Аби зберегти її частинку, котра ще не втрачена, в нашому краї регулярно організовуються фестивалі закарпатської культури – пісні, танцю, кухні тощо.

Але, на жаль, чомусь більшість таких фестів під свій кінець залишають в наших серцях гіркувато-терпкий осад. Спостерігаючи збоку за святом, помічаєш, що до середини дійства культура непомітно починає перекриватися ріками алкогольних напоїв та горами їжі. Під кінець – окремі «поціновувачі високого» перетворюються на «любителів низького», активно демонструючи це своїми викриками, реготінням та ревінням. Як кажуть, хотіли як найкраще, а вийшло – як завжди.
Не винятком стала і "Селиська співанка", яка після довгорічної "відпустки" відбулася в селі Нижнє Селище 12 липня, на Петра й Павла. Офіційно свято відкрилося о 16.00. Єдиною родзинкою дійства та світлим його боком були виступи "Гудаків", рок-гурту "Rock-H", Юркеш, "Besh o droM" (Будапешт), троїстих музик з Мараморщини, та інших колективів, зокрема, ромських, румунських, що дали концерт живої музики на трьох малих та одній великій сценах фестивалю.
На жаль, радісний настрій свята псувала "темний бік монети" фесту. По-перше, в порівнянні із фестивалем "Гамора-2011", який нещодавно пройшов у с. Лисичово (Іршавський район), організаторам свята "Селиської співанки" потрібно було б доопрацювати план розташування сцен. Адже три малі сцени, на яких виступали колоритні колективи "Селиської співанки", розміщувалися занадто близько від торгових павільйонів. Це не давало можливості усім бажаючим подивитися виступи музикантів. Окремі глядачі, через брак місця, зависали над тими, хто сидів у павільйонах та слухав живу музику.
По-друге, чоловіки, які ще з початку свята почали "фестивалитись" алкогальними напоями, вже до середини фесту почали докучати гарним дівчатам та жінкам. Не нехтували цим і "стражі порядку". До прикладу, пригледівши собі симпатичну журналістку, "рум’яні фараони" запитали від неї, скільки вона коштує. Напевно, під дією "п’янкого нектару" Бахуса в мужньої частина людства прокидається найсильніший, на думку багатьох, інстинкт природи.
По-третє, за групою журналістів, котрі приїхали на свято, закріпили "гіда-волонтера", який, судячи з його дій, радий був позбутися гостей. Дівчина-гід не змогла, чи не схотіла, розповісти ні про історію села Нижнє Селище, його визначні місця та пам’ятки, ні про сам фестиваль. Пояснила свою "необізнаність" волонтерка тим, що вона нетутешня.
По-четверте, не приїхали на свято, як обіцяв керманич Хустської районної ради, губернатор Закарпаття із своїми заступниками, котрі мали піти на екскурсію із журналістами до сироварні (можливо, тому для журналістів її двері були зачинені) та поспілкуватися із ними за круглим столом.
Це ще не весь перелік недоопрацювань організаторів фестивалю. Тому, щоб не допуститись в подальшому подібних промахів, радимо оргкомітету "Селиської співанки" звернутися по допомогу у влаштуванні подальших фестивалів до організаторів свята "Гамора-2011", який, навідміну від "свята живої музики", пройшов на вищому рівні.