ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

"Комуналка" — хронічний головний біль і порохова бочка для всієї України

    29 жовтня 2020 четвер
    Олександр Мазурчак: "Нинішня зима буде складною"

    Картина невесела: наші мережі дихають на ладан і вже не підлягають латанню, комунальні тарифи «кусаються», а на носі «кризова» зима. Про те, чи буде у нас в оселях тепло, як змусити ЖЕКи звітувати й заощаджувати, говоримо з першим заступником міністра ЖКГ Олександром Мазурчаком.


    «У Жовтих Водах ще не включали опалення»

    — Пане Олександре, два тижні минуло, як «стартував» опалювальний сезон. Які новини з «фронтів»? Чи багато українців ще мерзне?

    — Мусимо визнати, що проблем ще вистачає в більшості регіонів. Найскладніша ситуація у Дніпропетровській області, зокрема у Жовтих Водах — там у всьому місті ще не вмикали опалення: через борги не дають газу. Серйозна проблема є щодо міста Нікополь — там без тепла 95 багатоповерхових будинків. В Ужгороді серйозні труднощі — більше 50 тисяч населення без тепла через заборгованість. У Херсоні є традиційні затримки, пов’язані з запуском ТЕЦ та великими боргами. Це переважно проблеми не технічні, а організаційно–фінансові — їх мають вирішити органи місцевого самоврядування якнайшвидше. У кожному конкретному випадку ми розбираємося і контролюємо виконання приписів. Але водночас ми маємо низку територій, де проблем немає з опалювальним сезоном: Севастополь, Чернівецька, Полтавська, Одеська області. Тому підстав для паніки не бачу — опалювальний сезон пройде у звичному режимі.


    — Аварій щодня на теплотрасах багато фіксуєте?


    — Надзвичайно багато! І вони завжди будуть, бо мережі дуже зношені. Якщо взяти Київ, то тільки у водопостачанні за один рік у столиці сталося більше восьми тисяч аварій. По Україні ця цифра — неймовірно велика. Потрібно міняти більш як шість тисяч кілометрів труб тільки водопровідної мережі.


    — Грошей на це, звичайно, не виділяють...

    — Я б так не сказав. За останні роки в багатьох містах за державні кошти було проведено суттєву заміну частини мереж. Гроші розподіляли по областях залежно від кількості населення. Але якщо дивитися з точки зору загальної кількості труб, які потрібно міняти, то нові мережі — крапля в морі: за рік міняється лише два–три відсотки від потреби, а гроші на це потрібні колосальні.

    «Тарифи у багатьох регіонах завищені»


    — Але цей опалювальний сезон особливий. Столичні комунальники визнають, що вперше за останні кілька років у багатьох районах не замінили жодної труби...


    — Дійсно, ситуація складна. По Києву — особливо. Тариф, який діє у столиці, покриває лише половину вартості теплопостачання. Київ міг собі дозволити упродовж багатьох років з міського бюджету покривати цю різницю, але тепер коштів на це немає. А люди звикли до низького тарифу, і для них різке підвищення платежів — шокова терапія. Заборгованість київської адміністрації перед «Київ­енерго» становить близько мільярда гривень, і вона зростатиме. І навіть при 100% сплаті послуг, комунальники не можуть розрахуватися за енергоносії. У «Водоканалу» величезні борги за спожиту електроенергію, а в «Київ­енерго» — величезні борги за газ. Відповідно і гроші на ремонтні роботи не надходять.

    Останні два роки Київ відмовляється від державних коштів, які виділялися на встановлення лічильників, бо столичні чиновники розуміють: при такому стані встановити облік означає ще більше зменшити надходження за комунальні послуги.


    — І така сумна картина у багатьох регіонах?


    — Київ має сьогодні найгіршу ситуацію з економічних показників, тому що в жодному місті України так довго не стримували зростання тарифів. Подібна картина є лише в Севастополі — там теж склалася критична ситуація через необґрунтовано низькі тарифи.

    — Виходить, ця зима буде складною?


    — Безперечно! Особливо для Києва. І буде ціла низка аварій на мережах через те, що вони погано підготовлені до зими. А цього можна було б уникнути. Якби ж у Києві поступово підвищували тариф, а бюджетні кошти вкладали в енергозбереження.


    — За даними Міністерства ЖКГ, тарифи у більшості регіонів є начебто заниженими. Але людям складно платити й такі...


    — Я скажу більше: тарифи у багатьох регіонах є ще й завищені. Ми почали серйозну перевірку по всій Україні щодо обґрунтованості тарифів. І, в першу чергу, звертаємо увагу на регіони, де тарифи вищі за середні по Україні, — таких міст у списку для перевірки вже 30. Ми з’ясуємо підстави для таких цифр і будемо домагатися їхнього перегляду в разі потреби.


    — Колишній міністр ЖКГ Олександр Попов прогнозує, що після виборів комунальні тарифи зростуть на 70%...


    — Я можу чітко сказати, що для цього немає економічних підстав. На сьогодні ціни на газ для «Теплокомуненерго» лишаються такими, як і були. Для бюджетної сфери комунальні тарифи є вже і так досить високими, і вони не зростатимуть. Ціна газу для населення, очевидно, буде змінюватися, але це коливання не буде дуже відчутним.

    Індивідуальне опалення — не панацея


    — Соціологічні опитування свідчать, що дві третини українців хотіли б установити індивідуальне опалення у своїх квартирах і «відрізатися» від центральної труби. Але існує заборона це робити. Чому?

    — Ми виступаємо проти безсистемного переходу на індивідуальне опалення. Ось, наприклад, в Ужгороді 60% мешканців перейшли на індивідуальне опалення. Для інших жителів, які не змогли собі це дозволити, тариф став удвічі дорожчим. До того ж перекіс теплового балансу в будинках призводитиме до їх руйнації.

    Є, наприклад, міста Жмеринка, Долина, Свалява, які стовідсотково перейшли на індивідуальне опалення — там це відбувалося організовано. Але тепер вони бачать, які проблеми не вирішено. Газові мережі, які проходять по будинках, розраховані на газові плити, а не на котли. І тепер узимку, як тільки сильний мороз, у цих містах проблеми з опаленням.

    Європа, до речі, використовує централізоване опалення, адже це єдиний спосіб диверсифікації палива, тобто є можливість використовувати як джерело тепла сміття, вугілля, електроенергію. Якщо ви перейшли на індивідуальне опалення, ви вже не можете «зійти» з газу. Я вже не кажу про безпеку. Якщо в будинку 100% мешканців ставлять індивідуальні котли, то постає питання: хто обігріватиме під’їзди, підвали будинків, хто ізолюватиме труби? Безумовно, треба підвищувати якість послуг. Але дуже часто для того, щоб у квартирах було тепло, достатньо промити, продути внутрішньобудинкові мережі.


    — А за промивання тих же батарей ЖЕКи часто просять кругленьку суму...


    — ЖЕКи не мають права за це брати гроші! Обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладено у квартплату. Якщо ЖЕК вимагає гроші, звертайтеся у Державну житлово–комунальну інспекцію зі скаргою.
    «Мешканці можуть впливати на тарифи»


    — До речі, щодо ЖЕКів. Мало хто з мешканців задоволений їхньою роботою. Споживачі навіть не знають, за що вони платять гроші й які послуги їм реально надають, чому весь час зростає квартплата? Яким чином можна змусити ЖЕКи звітувати?


    — Це дуже актуальне питання. Є постанова Кабміну, яка зобов’язує ЖЕКи при зміні тарифів поводити громадські слухання по кожному будинку. Для чого це потрібно? ЖЕК повинен прийти до людей і пояснити, за що він бере гроші. Бо «перекоси» у встановленні квартплати й справді існують. Ось, наприклад, у Києві, на Хрещатику, ціна квартирної плати набагато менша, ніж де–небудь на Оболоні чи Троєщині. Пояснюється це так: у спальних районах, мовляв, є більше прибудинкової території, її прибирання суттєво впливає на вартість тарифу. Тому ми обмежуватимемо (і готується спеціальне рішення) суму коштів, яку можна закладати для прибирання ділянок навколо будинку. Бо в Києві є випадки, коли до 70 відсотків у тарифі — це вартість прибирання прилеглої території. Це просто нонсенс.

    Громадські ж слухання якраз виявляють подібні нестиковки — мешканці можуть впливати на тарифи. Коли начальник ЖЕКу показує розрахунки, кожен мешканець може висловити свої зауваження чи претензії — відмовитися, наприклад, від прибирання під’їзду, поливу неіснуючих газонів. Поцікавитися, чому у вас працює 37 слюсарів чи 10 диспетчерів на 30 ліфтів.

    Контроль неодмінно має бути: ми вимагаємо, щоб на кожен будинок був створений особовий рахунок, з якого легко можна було б дізнатися, скільки коштів за рік мешканці будинку сплатили і скільки витрачено на його утримання. Сьогодні по Україні проведено більше 16 тисяч таких слухань, і результати є: тільки по Києву зафіксовано сотні випадків, коли заявлені тарифи суттєво були знижені. Люди можуть впливати на вартість одержаних послуг. Окрім того, у мешканців є право створити товариство співвласників багатоквартирного будинку — воно може встановити собі тариф, його тільки потрібно погодити з міською владою.

    «Збереження енергії має починатися з будинку»


    — Експерти багато говорять про неекономність нашого житлово–комунального господарства — добра половина тепла, води витрачається даремно. А це викинуті на вітер гроші. Є якісь конкретні пропозиції, які можуть змінити ситуацію?


    — Ми маємо три складові, де потрібно проводити енергозберігаючі заходи: у нас є котельні, які виробляють тепло, тепломережі, які його транспортують, і будинок, який тепло споживає. В усьому світі зберігати енергію починають з будинку. Найбільше, що можна зекономити на трубах, помінявши їх, — 12%. Якщо поміняти котел, максимально економимо до 20%. А 45—60 % енергії можна зекономити в самому будинку. Сьогодні у нас є дві проблеми: у квартирах або холодно, або вже занадто спекотно: люди починають відкривати вікна. І на цих «перетопах» ми втрачаємо 15—20% тепла. Такого не повинно бути.

    Для цього у будинках слід встановити індивідуальний тепловий пункт — у нього входять теплообмінник, який просто в будинку нагріває воду, насоси, лічильники води та тепла, регулятор. Датчик засвідчує, що у вас у квартирі повинна бути температура від 18 до 24 градусів. Якщо вона вища, теплоносій перекривається, якщо температура нижча, кількість теплоносія збільшується. Завдяки таким тепловим пунктам можна зекономити не менше 30%.

    Ви поставили нові вікна, встановили пружину на вхідні двері, засклили сходинкові клітки, утеплили горище і підвал — це все заощаджує кошти. Якщо ще провести термомодернізацію стін всього будинку, ви будете платити менше на 40 %. У другу чергу, потрібно міняти мережі. Але вже великі труби нам не потрібні — споживання стало меншим. (До речі, попередньо ізольована труба має втрати — 1—1,5% відсотка. Сьогодні у нас нормативні втрати до 12 %). Далі — черга міняти котли в котельнях.


    — Але це все лише в теорії гарно звучить. Є якісь реальні приклади по Україні?

    — Є ціла низка таких експериментів. У Кременчуці зробили систему обліку і диспетчеризації, є дуже гарний приклад у Броварах, де поставили індивідуальні теплові пункти, є в Кам’янці–Подільському. Ми маємо гарний приклад у місті Вознесенську — там поставили додатковий котел, який працює на відходах деревини, і збираються встановити електрокотел. Уночі, коли електроенергія дешевша, топитимуть електрокотлом, удень — спалюватимуть відходи деревини. І тільки коли буде низька температура, вмикатимуть газовий. Це правильний підхід до оптимізації затрат. Але все це носить локальний характер.
    «Україна молода»

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору