ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Кожен закарпатець зможе мати свою "електростанцію на балконі"

    25 вересня 2020 п'ятниця
    На Закарпатті переходять на альтернативні джерела енергії

    Хоч і надто повільно, бо задоволення – недешеве. Чи не щодня стрімко дорожчають такі традиційні види палива, як нафта, газ, вугілля. Черговим підвищенням вартості природного газу українців лякають уже не перший рік. Та й світові експерти пророкують, що теперішніми темпами людство вичерпає надра ще в цьому столітті.


    Через це навряд чи варто сподіватися на раптове здешевлення видобувних ресурсів, радше навпаки. Тому пошуком, розробкою та впровадженням альтернативних видів енергії нині переймається весь світ. У нас ніби декларують те саме, адже для України це вихід із енергетичного глухого кута, але на ділі процес посувається повільно. І програми розвитку відновлюваної енергетики є, і наукові розробки та нормативну базу маємо, але, як завжди, грошей не вистачає.

    Декілька таких проектів реалізували й у нашому краї за допомогою державних програм та іноземних інвестицій, але поки що рано говорити про якусь систему розвитку альтернативної енергетики. Пересічні ж закарпатці вважають, що задум, може, й добрий, але їм не по кишені. Тож «Замок» поцікавився, що пропонує краянам побутовий ринок відновлюваної енергетики.

    Дорого – значить дешево?

    Відвідавши кілька будівельних гіпермаркетів і спеціалізованих магазинів, почули від продавців, що потенційні споживачі, які хотіли б у себе в будинку чи квартирі мати такий варіант енергопостачання, є. Але поки що людей відлякує вартість самого устаткування. Тому асортимент ще невеликий. Обладнання таки справді недешеве. В одному з гіпермаркетів нам показали простенький варіант бойлера, вода в якому нагрівається від сонячної енергії, – так званий сонячний трубчастий колектор. Ігор, продавець-консультант відділу «Сантехніки» будівельного гіпермаркету «Нова лінія», каже: люди підходять і дивляться, що воно таке, але покупця досі не знайшлося. Хоча з початкової ціни – 9500 грн, вже скинули тисячу. Звичайно, для пересічного краянина вартість трохи кусається, але саме такі бойлери чудово придалися б тим, хто робить туристичний бізнес. Адже без проблем забезпечували б гарячою водою міні-готель чи невеличкий котедж. Раз установивши такий бойлер, позбуваєшся комунальних видатків, тож витрачені гроші повернуться доволі швидко.

    Ростислав Мироненко, заступник начальника відділу «Сантехніка» будівельного гіпермаркету «Епіцентр», вважає, що проблема не тільки в ціні, а й у тому, що люди не мають інформації. Каже, що в принципі, якщо знайдеться покупець, магазин може замовити й привезти будь-яке оснащення з виробництва відновлюваної енергії, але інтересу не виявляють самі споживачі. Вони беруть прості газові котли. До того ж шукають найдешевші, але з максимальним коєфіцієнтом ККД. Тому в асортименті гіпермаркету нічого «екзотичного» поки що немає. Та в перспективі, зауважує Ростислав, маркет хоче запропонувати теплові насоси, які давно зарекомендували себе в усьому світі.

    Якщо про вітрові установки та сонячні батерії люди бодай щось знають, то теплові насоси – поняття нам ще мало знайоме. Хоч саме вони працюють у звичайних холодильниках і кондиціонерах. Цикл роботи майже однаковий, відрізняються тільки параметрами налаштування. Навіть зовні, розміром і формою, вони схожі.

    Різниця в тому, що холодильник працює, викачуючи тепло назовні, а насос робить те саме тільки навпаки – нагнітаючи тепло з вулиці або з ґрунту до вашої оселі. Рішення справді привабливе, бо прилад використовує плюсову температуру землі, водойм і свердловин навіть у холодні зимові дні.

    Крім того, теплонасос може відбирати зайві градуси з повітря будинку, охолоджуючи його. Влітку надлишкове тепло можна використовувати для підігріву побутової води або для басейну. Але, попри таку універсальність, тепловий насос – дороге задоволення: саме устаткування та його встановлення обійдеться в декілька тисяч євро.

    Електростанція на балконі

    Леся, інженер компанії «Solar Karpathy», каже, що охочих встановити собі вдома сонячні батареї чи тепловий насос вистачає. Наразі фірма, яка працює вже 4 рік, в Ужгороді й області обладнала вже близько 30 об’єктів таким устаткуванням. Здебільшого звертаються власники приватних будинків, хоч можна й звичайну квартиру в багатоповерхівці устаткувати, наприклад, сонячними колекторами для нагрівання води. У такому разі сонячні панелі розміщують у формі козирка на балконі або й кріплять на сам балкон, хоч у багатоповерхівках оптимальніше встановлювати обладнання цілим стояком, або під’їздом.

    Підприємці пропонують на вибір сонячні батареї, колектори, вітрові установки й теплові насоси – залежить від того, для яких потреб використовувати. Якщо йдеться про альтернативу електроенергії, то це сонячні батареї та вітряки або навіть міні-гес; коли для економії тепла, то сонячні колектори або теплові насоси, що нагріватимуть воду й забезпечуватимуть опалення.

    У приватних будинках сонячні панелі переважно розміщують на даху, замість козирка, також можна закріпити їх на фасаді будинку чи й просто на землі.

    Леся каже, що в разі потреби забезпечити оселю електрикою, найоптимальнішим варіантом є комбінована сонячно-вітрова установка. Джерела енергії чудово доповнюватимуть одне одного. Бо хоч на Закарпатті приблизно 280 сонячних днів у році, але в негоду якраз вітер, крутячи вітрогенератор, вироблятиме електроенергію.

    «Не можна сказати, що тільки заможні люди є нашими клієнтами, – каже у відповідь на запитання, хто купує продукцію компанії, наша співрозмовниця. – Здебільшого це ті люди, хто вміє прорахувати все наперед. Бо сонячні колектори – це перспектива, термін їх експлуатації – 50 років, а сонячних батарей – узагалі вистачає на століття. Тому думають не тільки про себе, а й про дітей і внуків».

    Важко назвати середню суму, в яку обійдеться установка, бо кожен об’єкт має свою специфіку. Ціна залежить і від того, хто виробник. Більш-менш оптимальний результат – при вкладенні 3–4 тисячі євро. Можна й у тисячу вкластися, але за такі гроші буде мінімальна комплектація. Ужгородські фахівці навіть прораховували варіант, як установити обладнання на багатоповерхівку, але наразі немає державної програми, аби це можна було зробити.

    «Щодо кредитів на таке устаткування, то маємо декілька пропозицій від банків, але люди, знаючи, що таке позики, самі не хочуть, – каже Леся. – Мали навіть такі випадки, коли частково купували обладнання, розраховувалися за конкретне замовлення. І таким чином будували систему поступово. Це кращий варіант, ніж брати кредит».

    У багатьох країнах споживачам, які розвивають поновлювані джерела енергії, держава повертає частину коштів, витрачених на їх зведення. Зрозуміло, чому вона так чинить, адже зменшується навантаження на традиційну велику енергетику. Крім того, мінімізується негативний вплив на навколишнє середовище. У всьому світі технології з використання цих природних ресурсів стимулюються та розвиваються саме на державному рівні. Крім того, найпотужніжі компанії світу, які торгують наф­тою, наприклад, «BritishPetroleum» і «Shell» є й найбільшими виробниками сонячних панелей. Напевно, розуміють, що нафта рано чи пізно закінчиться, а за відновлюваними джерелами електроенергії майбутнє. Наприклад, Німеччина є світовим лідером з використання енергії вітру. Загальна кількість «вітряків» у Німеччині – понад 10 тисяч. Уявіть собі: приватний будинок у цій країні не дозволять здати в експлуатацію, якщо мінімум 10 відсотків енергії не надходить із власних відновлюваних джерел. У нас поки що, за винятком кількох десятків проектів, – це справа самих закарпатців.

    Лариса Романюк

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору