Посприяти звірам перезимувати – давня традиція лісовиків, єгерів та мисливців Закарпаття (ФОТО)

Теперішня осінь – тепла. Але нинішні затяжні дощі вже нагадують, що незабаром настануть холоди. Відтак – землю вкриють сніги. У лісах звірині тоді стає важче знаходити корм. Аби допомогти братам нашим меншим перезимувати, єгері й мисливці беруться до роботи.
За словами провідного мисливствознавця Берегівського держлісгоспу Василя Головні, члени усіх чотирьох мисливських товариств уже підготували годівниці, оновили, де треба, на них дахи. І туди незабаром – усередині або вкінці жовтня, залежно від погоди - привезуть сіно, яке влітку накосили, підв’яжуть і кормові віники.
Також згодом довезуть кукурудзяні качани, овес, сіль. Правда, сіль на місця, через які мігрують звірі, приносять постійно.
- Мисливці спільно з єгерями, - каже Василь Головня, - ведуть спостереження за фауною і знають, де найкраще розмістити годівниці, а де солонці.
У володіннях лісгоспу водяться козулі, лані, кабани, зайці, фазани, в окремих угіддях – олені й рисі.
Нещодавно лісівники біля кордону з Угорщиною помітили оленя- самця з трьома самками й одного малого оленика. Словом, звірі є. І їх потрібно підгодовувати. Така давня традиція закарпатських лісовиків та єгерів з мисливцями.
Тепер, аби краще і більше знати про диких тварин, хочуть на деяких місцинах поставити фотопастки. Насамперед неподалік солонців, куди парнокопитні навідуються найчастіше.
Загалом, як приємно спостерігати, коли буваєш у лісі, як повз тебе пробіжить козуля або ж прошмигне лякливий заєць. І послухати, яким переливом-голосом зустрічає людину веселе птаство. Цьому
треба радіти і це треба берегти!
Василь НИТКА.

На знімках: олені, козулі й лані самі знаходять ті місця, куди люди їм привозять корми і де можна поживитися пізно восени й узимку.

Нагадаємо, у водііїв на кордонах Закарпаття справжній "квест" як щодо їх перетину, так і в пошуку звичайного туалету! (ВІДЕО)