Ужгородських школярів хочуть насильно загнати на каток біля "Дастора"

Цього понеділка в прес-центрі «Закарпатської Правди» говорили про те, чому керівники ужгородських шкіл байдужі до проблем оздоровлення дітей і не поспішають виводити їх на безкоштовне катання на ковзанах.

Президент Федерації хокею Закарпаття Василь Ябрик, головний тренер «Карпатських ведмедів» Андрій Максимович та співвласник ковзанки Ростислав Ярема розповідали журналістам, які умови пропонують школярам та які контраргументи висувають директори, щоб не скористатися ними.

Минулого тижня керівники шкіл на зібранні з представниками Федерації хокею намагалися з’ясувати всі складні моменти вищезгаданої теми. Однак прогрес навряд чи намітився. «Директори назвали цілий ряд причин, чому фізруки не можуть водити учнів на ковзанку. Зокрема неврегульоване питання транспортування до катка; діткам 1-4 класів доводиться допомагати зашнуровувати ковзани; із класу 20 чоловік хоче кататися, а 10 – ні…Ми в свою чергу подавали зустрічні пропозиції. Наприклад, про транспорт можемо домовитися, потрібно тільки заплатити за пальне. Надягати ковзани допомагатимуть і наші інструктори, котрі обов’язково будуть присутні на майданчику. Ну а з тим, що хтось хоче ковзатися, а хтось ні, питання можна вирішити, організувавши Дні здоров’я. Але не в усіх школах одночасно, як це пропонує управління освіти – так фізично неможливо забезпечити охочих ковзанами й місцем на льодовому майданчику. Та що там говорити. За бажання можна й 2 уроки фізкультури в розкладі поставити підряд, і з трудового навчання дітей на свіже повітря вивести. Але проблема в тому й полягає, що більшість керівників шкіл просто не зацікавлені водити кудись дітей, їм спокійніше не шукати собі зайвих клопотів. У підсумку щодня за 3-4 безкоштовні години ми можемо прийняти до 1000 чоловік, а реально приходить 200-300, і то не щодня», – каже Василь Ябрик.

Ростислав Ярема додав: «У будні з 8.30 до 11.30 ми надаємо лід у безкоштовне розпорядження шкіл. Більше того, ковзани теж забезпечуємо безоплатно! І наші тренери допоможуть освоїти техніку катання тим, хто абсолютно не має досвіду. Хіба можуть бути кращі умови? Ковзанка працюватиме тільки до весни, тож потрібно користуватися нею, доки це можливо. Шкода, що нікому це не потрібно…» Ростислав Володимирович радить батькам, котрі не хочуть пропускати нагоди безкоштовно навчити дітей кататися на ковзанах, самим «тиснути» на фізруків, керівників шкіл – через батьківські збори, наприклад.

«Не треба боятися, що дитина захворіє, навпаки, на свіжому морозному повітрі мікроби гинуть, підчепити інфекцію набагато більше шансів у класі. А рухаючись, змерзнути важко, – запевняє Андрій Максимович. – До того ж якщо чергувати розумове навантаження з фізичним – і знання засвоюються краще. Та й діти стають більш дружними, разом виходячи на каток. У наш час це дуже важливо».

Ковзанка працює вже місяць, за цей час усі школярі могли вже по тричі скористатися можливістю безкоштовно покататися. А де-факто 70% дітей не були ще на «Айс-ленді» ні разу. Учнів 1-5 класів узагалі туди не приводили. Невже оздоровлення наших дітей більше цікавить тих, хто на благочинних засадах надає їм можливість відвідати каток, ніж педагогів і самих батьків?

Батьки, до речі, не хочуть самі пускати дітей кататися на ковзанах. Вони пропонують побудувати в Ужгороді плавальний басейн.

Ось це б було кращим для дітей Ужгорода, які змушені їздити за місто, щоб поплавати в басейні приватному, т.я. в Ужгороді плавальний басейн "Спартак" знищували все за 20 років, - кому було не лінь це робити.

А в підсумку, дітям хочуть підсунути якийсь каток. Кому він потрібен, цей каток, навіть безкоштовно? Та нікому!