ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

В центрі Ужгорода попався на збуті марихуани... 13-річний підліток

    21 вересня 2020 понеділок
    Олександр МАСЛЮК : На Закарпатті наркоманія дедалі молодшає

    Проблема наркоманії як соціальне лихо більше характерна для східних та центральних областей України. Проте і на Закарпатті ця біда з кожним роком набирає обертів. І що найстрашніше, наркоманія дедалі молодшає...


    Дійшло до того, що недавно в центрі Ужгорода попався на збуті марихуани... 13-річний підліток.



    Як міліція протидіє “наркоманізації” суспільства, цікавимося у в.о. начальника відділу боротьби з наркотиками (ВБНОН) УМВС України в Закарпатській області капітана міліції Олександра МАСЛЮКА.

    НА ЗАКАРПАТТІ -- НАЙМЕНШЕ НАРКОМАНІВ

    -- Завдяки своїй релігійній, культурній та етнічній особливості Закарпаття належить до регіонів України, найменш вражених наркоманією, --зауважує капітан Маслюк. -- У нас найменша серед інших регіонів України кількість наркоманів, які стоять на обліку. На всю область їх -- близько 840 осіб, хоча, звісно, офіційна статистика не відображає реального стану боротьби з наркоманією. Занепокоєння викликає факт, що наркоманією в області в основному вражена молодь: школярі, студенти та особи до 35-40 років. Окрім традиційного куріння марихуани, в останні роки збільшилось вживання синтетичних, так званих дискотечних наркотиків.

    -- Маєте на увазі сумнозвісні таблетки “екстезі”?

    -- Ні, якраз цей наркотик трапляється дедалі рідше. І це світова тенденція, викликана тим, що серед партій “екстезі” багато підробок і неякісного товару. Тобто він себе уже віджив, як і сумнозвісний ЛСД. На зміну їм прийшли порошкоподібні синтетичні наркотики: амфетамін та метамфетамін або, як його ще називають – первітин. Хоча найбільш поширеним на Закарпатті наркотиком залишається марихуана. Вона буває звичайною та елітних сортів, вирощена на городі або в спеціальних умовах -- так звані “шишки” чи “гідропоніка”. Відповідно, ціна її вища за звичайну.

    “ВЕЛИКИЙ НАРКОТИЧНИЙ ШЛЯХ”

    -- Закарпаття приваблює міжнародних наркоділків, передовсім, близькістю до Європи. Які наркотики проходять через наші кордони?

    -- Привозні наркотики не мають широкого споживання серед нашого населення. Закарпаття є більш транзитним пунктом у міжнародному наркотрафіку. Через нас із Західної Європи на Схід проходить кокаїн, а у зворотному напрямку -- героїн. Останній іде по так званому балканському шляху. Кілька років тому на українсько-угорському кордоні було вилучено 65 кг героїну. Ці наркотики у нас в області не осідають, а займаються цим в основному не закарпатці, тому виявити зловмисників доволі важко.

    Наркотичною проблемою Закарпаття є переважно опій. У сусідній Угорщині вирощування маку не заборонено і наркоділки використовують це. Макову соломку переправляють з Угорщини через Закарпаття на Схід України. Ми постійно виявляємо нові злочинні групи. Для прикладу, нещодавно були виявлені канали постачання наркосировини через Закарпаття у Тернопільську і Київську області.

    -- Дійшло вже до того, що «наркоту» перевозять через кордон на велосипедах...

    -- Справді, торік був такий випадок, коли закарпатець перевіз з Угорщини на велосипеді в сумочці для інструментів таблетки “екстезі”. Наші люди хочуть будь-яким способом заробити, от їх і залучають наркоділки до справи в якості перевізників.

    -- Які тепер ціни на наркотовар?

    -- Останнім часом спостерігається тенденція до подорожчання наркотиків, особливо синтетичних. Для прикладу, ціна за один грам метамфетаміну доходить вже до 1000 гривень. Для порівняння, грам кокаїну коштує близько 150 доларів (1200 гривень). Але, незважаючи на високу ціну, попит на метамфетамін серед закарпатців є, в першу чергу -- серед так званої «золотої молоді». Розходиться він здебільшого на дискотеках і в нічних клубах.

    -- Не є таємницею, що наркотики можна придбати й іншим шляхом: через “своїх людей” у лікарнях, аптеках, сільських амбулаторіях, на аптечних складах тощо. Як із цим бореться міліція?

    -- Одним із пріоритетів боротьби з наркотиками є протидія витоку медичних психотропних і наркотичних засобів у сфері легального обігу. От і тепер проходить всеукраїнська спецоперація “Батискаф”. На щастя, в області медичні і аптечні заклади – під контролем. Скажімо, коли в Україні порушувалося питання незаконного обігу “Трамадолу”, у нас з цим біди не було. Справді, окремі порушення обліку лікарських засобів та прекурсорів у нас виявляються, ми на них належним чином реагуємо: складаються адмінпротоколи або порушуються кримінальні справи. Але це все не має системності. Багато прекурсорів, в основному соляна кислота, в область надходять із Словаччини та Чехії, де вони набагато дешевші, та й контролю за ними такого, як у нас, там немає.

    МЕТАДОЛ ЗАМІСТЬ “ШИРКИ”

    Ще один легальний засіб роздобути наркотики -- так звана замісна терапія. Це коли держава легально виділяє медичні препарати-замінники опію: метадол і бупренорфін, які полегшують наркозалежним людям стан під час “ломки”. На Закарпатті ця державна програма діє лише в Ужгороді. Чи вирішує це проблему наркоманії? З одного боку, наркомани частково відходять від проблеми щоденного пошуку наркотиків і, відповідно, не скоюють злочини задля грошей на чергову “дозу”. Проте замісна терапія аж ніяк не знімає самої проблеми наркоманії. Тобто наркомани як кололися, так і колються далі, але вже не опієм, а штучними препаратами. Хоча ні метадол, ні бупренорфін не звільняють людину від наркотичної залежності. Не може ж держава працювати на наркоманів! До речі, вже тепер в різних регіонах України міліція знешкоджує злочинні групи, які заробляють на цій замісній терапії. На Закарпатті цього немає, бо ін’єкційних наркоманів у нас мало, а курців марихуани чи споживачів метамфетаміну метадол не цікавить.

    -- Для Закарпаття характерна інша проблема -- перевезення через кордон психотропних препаратів, заборонених в Україні...

    -- Справді, це характерно для нашої області, котра межує з чотирма державами Європи. Везуть і наші громадяни, і зарубіжні -- угорці, словаки, чехи, румуни. Левова частка цих перевізників -- люди, котрі переправляють такі таблетки (той же “Гідезапам”, “Ксанакс”, “Фронтін”) для себе, а не з метою перепродажу. Це хворі люди, яким ці ліки приписали медики. Проте окремі громадяни, користуючись недосконалістю чинного законодавства України та країн Євросоюзу, пробують заробити на цих препаратах. Ми затримували на кордоні партії “Трамадолу” та інших препаратів психотропної дії.

    -- Перейдемо до статистики. Чим можете похвалитися в боротьбі з наркоманією?

    -- Результати протидії наркозлочинності на Закарпатті поліпшилася. Якщо раніше ми більше приділяли увагу виявленню фактів збуту наркотиків, то тепер акцент робиться на особах, які цим займаються: організаторах, постачальниках, посереднику і продавцях. А також на застосуванні щодо них превентивних заходів, зокрема арешту. І наш міністр Анатолій Могильов, і Генеральна прокуратура вимагають, аби наркозбувачів заарештовували, і щоби на їхнє майно накладався арешт. Аби інші боялись цим займатися! На жаль, на Закарпатті за це мало кого заарештовують, тому тепер проводяться відповідні консультації з працівниками судової гілки влади.

    РЕЦЕПТ ВИГОТОВЛЕННЯ МЕТАМФЕТАМІНУ -- З ІНТЕРНЕТУ

    -- Які цікаві справи вам довелося розкривати останнім часом?

    -- З початку року задокументовано 35 фактів збуту наркотиків, викрито 15 наркокубел, всім міжнародних каналів постачання наркотиків. Нещодавно в Мукачеві була затримана потужна злочинна група, яка займалася розповсюдженням опію і в яку входили ужгородці, берегівці та мукачівці. У зловмисників вилучили близько півлітра опію. Ватажком цієї групи була особа, яка 20 років відсиділа в тюрмі. У Чопі теж затримали раніше судимого чоловіка, котрий збув близько півлітра опію.

    Торік затримали групу, яка тривалий час займалася збутом “екстезі” на території міста Мукачева, Свалявського та Мукачівського районів. Ще одна злочинна група розповсюджувала марихуану-“гідропоніку” в місті Ужгороді, у зловмисників вилучили близько кілограма цього дурман-зілля. Викрили ми торік три нарколабораторії, де виготовлявся метамфетамін. Що цікаво, інформацію про його виготовлення зловмисники взяли з Інтернету, а серед наркоділків «затесався» навіть один талановитий художник! Тепер цей чоловік сидить в СІЗО й малює... Перекрили ми також канал постачання гашишу з Італії.

    -- Якщо раніше розповсюдженням наркотиків займалися в основному самі наркомани та судимі особи, то нині серед збувачів дурман-зілля попадаються й жінки, підлітки. До цього незаконного бізнесу приєднуються люди творчих професій: художники, дизайнери, працівники рекламних агентств тощо. А нещодавно в Ужгороді затримали молодого працівника піцерії, котрий торгував марихуаною просто на робочому місці...

    -- Наркоманія -- це така біда, яка може торкнутися будь-якої людини, незалежно від її соціального статусу. Від цього ніхто не застрахований. Як свідчить досвід, наркоманом може стати й дитина із забезпеченої інтелігентної сім’ї. На жаль, наша молодь перебуває під згубним впливом, в тому числі й засобів масової інформації, котрі нерідко пропагують наркотики. У суспільстві поширюється думка, що легкі наркотики є безпечними, що ту ж марихуану краще легалізувати, як у деяких цивілізованих державах. Я вважаю, що це неприпустимо. Так, легалізація т.зв. легких наркотиків може зменшити криміналізацію наркоманії, але самої проблеми вона не зніме. Адже межа переходу від легких наркотиків до важких -- дуже тонка. Внаслідок вживання будь-яких наркотиків змінюється психіка людини, вона деградує морально. Змінюється ставлення громадян до життя, суспільства та інших людей. Наркомани замикаються у своєму колі, не хочуть працювати, зневажають суспільство. Вони живуть у своєму світі, а для держави користі від них немає.

    -- Наркоманія іде поруч зі злочинністю. Чи маєте статистику скоєння наркозалежними людьми злочинів?

    -- В основному злочинність характерна для ін’єкційних наркоманів, які задля чергової “дози” не зупиняться навіть перед скоєнням убивства. Ще раз повторюсь, що в Закарпатті кількість ін’єкційних наркоманів не є великою. Ми здатні їх контролювати. Це хворі люди, але вони постійно перебувають під оперативним відпрацюванням міліції. При скоєнні будь-якого злочину наркоманів відпрацьовуємо в першу чергу. А щодо курців марихуани, то вони більше шкодять не суспільству, а собі та своїм сім’ям. Адже на черговий “косячок” чи таблетку ідуть гроші, забрані у родини, дітей. От вони кажуть, що нікому нічого поганого не роблять, мовляв: покурив собі тихенько та й усе... Можливо, біди від них і немає, але й добра теж. Якби вони були повноцінними членами суспільства, то користі від них було б набагато більше. А так члени родини повинні їх утримувати. Бо наркомани не можуть повноцінно працювати, не можуть здобути належну освіту, створити якісну сім’ю і т.д. Це та аморфна частина суспільства, яка тягне його донизу.

    ОДИН РАЗ БАГАТО, А ТИСЯЧІ -- ЗАМАЛО...

    -- І все ж в суспільстві, особливо серед молоді, панує хибна думка, що великої біди від наркотиків немає. Мовляв, разок уколовся -- це ще не залежність, а куріння марихуани взагалі нерви заспокоює й на творчість надихає...

    -- Є таке прислів’я: один раз багато, а тисячі мало. Це саме про наркоманію. Дуже мало ін’єкційних наркоманів після першої “дози” припиняють колотися. Стосовно ж курців марихуани, котрі вважають, що здатні позбутися цієї звички в будь-який момент, -- дуже мало людей, які спроможні кинути звичайне паління цигарок, не кажучи вже про марихуану та синтетичний наркотик... Той же метамфетамін змінює психіку людини, структуру крові, навіть на спинний мозок впливає через наявний у ньому червоний фосфор. Виводиться ця речовина зі спинного мозку лише через 20-30 років! Тож моє побажання громадянам, особливо молоді -- краще не пробуйте...

    А користуючись нагодою, закликаю громадськість активніше допомагати міліції в розкритті наркозлочинів, адже лише спільними зусиллями всього суспільства ми здатні побороти цю біду.



    Володимир ПАВЛЮХ,
    ВЗГ УМВС України в Закарпатській області

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору