В Ужгороді Кафедральний Собор після реставрації стане ще більшою святинею

Василь Карпів: "Метою реставрації, що сьогодні проводиться у Кафедральному Соборі, не є додавання чогось нового, домалювання, перемалювання чи введення нової сучасної технології, а дійти до тої істини, до тих первинних глибинок, що використовувалися раніше".

Як відомо, у грудні 2012 року, з Божою допомогою, було завершено реставрацію стелі Святилища Ужгородського Хрестовоздвиженського греко-католицького Кафедрального Собору. Роботи проводять уже упродовж двох років. Їх виконує реставраційний колектив науково-дослідного сектору (НДС) Львівської національної академії мистецтв. Стартували роботи ще у вересні 2011 року у вівтарній частині, зі склепіння. Усе це відбувалося у рамках програми співпраці Європейського Союзу та Мукачівської греко-католицької єпархії під назвою «Кошицький та Ужгородський кафедрали – центри розвитку на територіях спільної історії». Цей проект робіт проводився з відчутною допомогою Європейської спільноти. Цьогоріч, у травні розпочалися реставраційні роботи другої черги, а це понад триста метрів квадратних стін Святилища, ці роботи повністю фінансував замовник – Кафедральний Собор, а це чималі кошти.
Наразі, у Кафедральному Соборі завершилися консерваційно-реставраційні роботи над розписами вівтарної частини Собору та "двох ярусів" стін.
Більш детальніше про це розповів художник - реставратор Василь Євгенійович Карпів.
— Реставраційні роботи у Кафедральному Соборі продовжуються вже другий рік. За нашими підрахунками, реставрацію бокових стін у храмі зроблено майже на 60-65%. Роботи проводимо зверху до низу. Тобто, на сьогодні виконана естетична реставрація вгорі. Також ми намірені цього місяця знімати вже решта вальки щоб було видно загальний колорит, котрий відкрився. У наступному сезоні почнемо завершувати нижню половину стіни і плануємо за 4-и місяці закінчити реставрацію. Зазначу, що два поверхи, із верху до низу, завершено. Роботи ж над стелею у Соборі здійснені ще в минулому сезоні.
Скажу, що стіни Ужгородського Хрестовоздвиженського греко-католицького Кафедрального Собору мають величну історію. До прикладу, проводячи реставраційні роботи ми побачили, що під цим живописом, який наразі є, був ще один. І частково, він збережений. Місцями ми зробили відкриті зондажі: залишили цей пізніший живопис. Отож, стіни були перетиньковані, пізніше перемальовані, а ще пізніше, у 1984 році, були ще раз перемальовані місцевими художниками. З огляду на це, ми маємо сьогодні перетинькування і нашарування різних часів та епох малярства. Найстарший живопис, той що ми відкриваємо, належить початку-середині 18 століття.
Метою реставрації, що сьогодні проводиться у Кафедральному Соборі, не є додавання чогось нового, домалювання, перемалювання чи введення нової сучасної технології, а дійти до тої істини, до тих первинних глибинок, що використовувалися раніше. Тобто ми повинні допомогти зібрати ту загальну пам’ятку в тому стилі, в якому вона була виконана. Аналіз даної історичної пам’ятки, що був проведений художньою радою, константували, що, наприклад, тиньк мав 3 частини піску й 2 частини вапна. Знаючу давню технологію розпису, кольорову гаму та пігмент, що в той час використовувалися, ми проводимо фактичну реставрацію, - зазначає Василь Євгенійович.
Зазначу, від початку і докінця робіт з відновлення давньої святині Кафедрального Собору працює основний склад реставраторів-художників. Це майже 7-8 людей. У даний момент, коли реставратори дійшли до естетичної реставрації, їм прийшли на допомогу студенти старших курсів із кафедри реставрації 4- 5 людей. Тобто, у цілому, склад реставраторів налічує 12-13 осіб.
— Основним в роботі реставратора є, насамперед, витримка, терпіння, цікавість, допитливість і постійний пошук. Для мене, особисто, цей пошук дає стимул у житті та роботі. Адже, знаю, що під тим, що бачу, є щось набагато цікавіше. У нашій праці потрібно завжди стримувати та контролювати свої емоції, щоб під час роботи не поспішити та ненашкодити об’єкту. Це є першим правилом реставратора. Не дарма реставрацію порівнюють із медициною, а реставраторів − із лікарями. Тому терпіння − одне із основних правил реставратора.
У цьому сезоні ми організували загальну консервацію, щоб стіна надалі не руйнувалася. Провели укріплення тиньку, довели до естетичного вигляду стіни, виконали підготовку до наступного етапу реставраційних робіт у Соборі тощо.
На закінчення хочу побажати колективу успіху в подальшому розвитку у тій сфері, яку вони обрали. Також − не втрачати того бажання, терпіння, накопичувати безцінний власний досвід у реставрційних роботах. Віруючим бажаю милуватися тою красою, яка у вас справді є. На Закарпатті Кафедральний Собор є пам’яткою, яку треба дійсно любити, берегти й показувати людям, які навідуються до вашого краю. Дякувати Богу, що Він подарував карпатській місцевості такий гарний й потужний храм, а також, дякувати нинішній церковній владі, яка піклується про нього, — говорить на завершення Василь Карпів.

Т. Горянка
http://kafedralvisnik.uz.ua/