В Ужгороді відбулася виставка-ярмарок «Тур’євроцентр – Закарпаття 2010» (фото)

Триденна (23-25 вересня) ІХ Міжнародна виставка-ярмарок «Тур’євроцентр – Закарпаття 2010» пройшла на території Ужгородського замку та Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Дійство було приурочене до Дня туризму.

Із закарпатської сторони організаторами ярмарки-виставки виступили Закарпатська обласна державна адміністрація, обласна рада, Асоціація туристичних підприємств Закарпатської області, обласний центр розвитку сільського зеленого туризму.
Цьогоріч для закарпатців та гостей обласного центру презентували санітарно-курортний, туристично-рекреаційний та готельний потенціал Закарпаття.
Аби якнайширше осягнути туристичну галузь, виставку поділили на декілька тематичних розділів: внутрішній і закордонний туризм, гірськолижні центри, сільський туризм, спортивне спорядження, супутні послуги і товари для організації відпочинку та туризму, банківські, страхові, транспортні послуги.
Представили й інвестиційні проекти та комерційні пропозиції в галузі туризму та рекреації, в тому числі – туркомплекси, проекти з розбудови інфраструктури.
До того ж, виставка виконала і просвітницько-культурну роль. На території «старого села» відвідувачі могли ознайомитися із колоритом кожного району Закарпаття: поглянути на ремесла, послухати виступи народних музик та пригоститися стравами, які поширені на певній території області.

Зокрема, як розповіли представники сільського туризму Міжгірського району, славиться їхній район «школою вівчарства», де всі охочі можуть спробувати себе в ролі вівчаря, навчитися грати на трембіті, доїти кіз, овець, робити сир. Там обучать танцювати і співати коломийок, грати на дримбі.
Хустський же район вирізняється своїми митцями-ремісниками, які займаються лозоплетінням. З-під їх рук вже вийшла чи не одна сотня кошиків та інших декоративно-ужиткових виробів. Центром лозового ремісництва є с. Іза, де з покоління в покоління передаються таємниці цього народного мистецтва.
Ще й досі бережуть традиції пращурів у Рахівському районі. Зокрема, у неділю, до церкви ходять тільки у вишиванках, які у тамтешніх краях так полюбляють. Розвинута у цьому гірському районі і ковальська справа, різьбярство. До речі, поширеним там є виготовлення сувенірів із коріння дерев. Залишились і традиції обшивати жилі будинки круглячком.
Окрім цього, на Рахівщині щорічно відбувається фестиваль «Берлибашський банош». А щоб життя не здавалося прісним, пригощають гуцули гостей їхньою настойкою-самогонкою на яфинах — «яфинівкою» і гордо промовляють: «Гуцули ніколи не соромилися, що вони є гуцулами».
Т. Горянка,
В. Попович