Василь Лемак: За рекордним обранням мера Ужгорода стоять порушені Парламентом права містян

Українське місто Ужгород, розташоване біля кордонів ЄС, схоже, ще далеке від тих самих європейських цінностей. Цінності ці прості – немає влади без волі громади, немає мера без виборів. Так прокоментував доктор юридичних наук, професор УжНУ Василь Лемак останні події, що відбуваються в Ужгородській міськраді.

«Зайве нагадувати, що відповідні вимоги закладено також і в законодавстві України. Про що йдеться і що відбувається в місті Ужгород? Наскільки можна зрозуміти, ситуація в системі місцевого самоврядування міста Ужгорода є вкрай деструктивною – з юридичної точки зору. Без різниці у партіях чи діячах», - каже Василь Васильович.

«Спочатку про факти і норми (без прізвищ і назв партій). 24 лютого 2014 року повноваження міського голови були достроково припинені шляхом ухвалення сесією міськради рішення про недовіру. Після цього депутати обрали нового секретаря міськради і поклали на нього здійснення обов’язків міського голови. Депутатський корпус при цьому скористався частиною другою статті 42 закону «Про місцеве самоврядування». Ця виняткова норма закону передбачає, що секретар міськради тимчасово (тимчасово!) здійснює повноваження міського голови до моменту початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах», - розповідає професор.

«Що далі мало бути? Далі за законом «не пізніш як на п'ятнадцятий день» після звільнення з посади міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів цього самого міського голови», - зауважує пан Лемак.

«Ще одна чітка норма - позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж у 90-денний строк з дня дострокового припинення повноважень міського голови (частина шоста статті 79 Закону). Як указує закон, позачергові вибори міського голови в Ужгороді повинні були бути призначені не пізніше кінця травня (тим більше, вони могли співпасти з днем виборів Президента).

Що сталося насправді? Позачергові вибори Ужгородського міського голови не були призначені й проведені ні в травні, ні в жовтні (одночасно з позачерговими парламентськими виборами). І це головна проблема, яка показує ставлення до законності парламентської більшості, що йде у минуле.

Звертає увагу на себе ще один момент – наскільки відомо, бездіяльність Верховної ради України (відмова у призначенні виборів міського голови), яка безумовно порушує права кожного жителя міста та територіальної громади Ужгороду загалом, не була оскаржена в порядку адміністративного судочинства ні представниками територіальної громади, ні прокуратурою», - дивується Василь Лемак.

«За відсутності позачергових виборів «тимчасове» здійснення повноважень міського голови стало затягуватися й призвело до ускладнення політичної ситуації в місті. Депутатський корпус міськради вказану норму Закону (частина друга статті 42), призначення якої у забезпеченні неперервності міської влади, вирішив задіяти ще декілька разів. При цьому зміщувати з посади чергового в.о.міського голови ставало легше (більшістю голосів від загального складу ради, а не двома третинами), бо йшлося про зміщення секретаря міськради, який одночасно здійснював повноваження міського голови. Чітких підстав чи навіть політичної мотивації при цьому не було проявлено. Необхідно наголосити, що, по суті, маніпуляція нормою закону була застосована почергово різними політичними силами», - підкреслює правник.

«З наведеного робимо декілька невтішних висновків: 1) позачергові вибори міського голови в Ужгороді всупереч вимогам закону не були призначені Верховною Радою; 2) бездіяльність парламенту з питання призначення позачергових виборів не була оскаржена в судовому порядку; 3) відсутність повноцінного інституту міського голови впродовж дев’яти місяців стимулює депутатську більшість міськради до маніпуляцій з питання здійснення секретарем ради повноважень міського голови», - резюмує Василь Васильович.

«Найгірше в цій ситуації те, що депутатська більшість структурується латентними методами, надто ситуативно та ігноруючи результати останніх виборів. Простіше кажучи, жителі Ужгороду в такій ситуації не знають і не можуть знати, які політичні сили сьогодні відповідають за ситуацію в місті», - завершив Василь Лемак.
Uzhgorod.net.ua