Віктор Балога висловив свою думку щодо ситуації на Донбасі

"Влада зі всіх сил намагається переконати народ, що воєнний стан – це голод, розруха, віджим приватної власності, утиски свободи слова і дефолт. Хоча я жодного разу не чув від жодного представника МВФ, що нам не дадуть кредит, якщо ми оголосимо воєнний стан."

"Народ намагаються переконати в тому, що воєнний стан сьогодні – це ріки крові і голод завтра. Хоча це – великий міф. Введення воєнного стану не означає автоматичного оголошення комусь війни. Це означає більше повноважень, більше інструментів для того, щоб бути готовими до всього. Не мріяти, що скоро в Чорне море зайде американський авіаносець, а 93-тя бригада отримає найсучасніше озброєння, а покладатися на себе і свої сили.


Замість того, нам говорять, що воєнний стан буде, але коли Росія піде в повномасштабний наступ. Вибачте, але, це те ж саме, якби лікар сказав пацієнту: «Вколю тобі знеболююче, коли склеїш ласти».


Але, якщо ще в суботу були натяки на воєнний стан, то сьогодні їх не те, що немає. Нас назад повертають до риторики залякування правовим режимом воєнного стану. І це ще одне підтвердження тому, що Україна є об’єктом, а не суб’єктом міжнародної політики. Зараз ми – Афганістан 80-х років минулого століття. Захід один в один повторює сценарій розвалу СРСР – санкції, обвал цін на нафту, виснажлива, довготривала війна, знищення Росії ціною України, яка в принципі для пересічного американця від Афганістану мало чим відрізняється. А для європейця Україна важить набагато менше, ніж Естонія і Польща. Тобто, нами не шкода пожертвувати. Така правда. На жаль, гірка для нас. Лише додам, що за рік цієї війни українців уже загинуло більше, ніж за десятиліття в Афганістані.


Більше того, якщо ми відкриємо Закон України «Про правовий режим воєнного стану», то в першій його статті написано, що «Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи ЗАГРОЗИ нападу». Як ви думаєте, кілька десятків тисяч російських військових майже по всьому периметру спільного кордону – це загроза? Мені здається, що – так.


Тобто, мова йде про те, що закон «Про правовий режим воєнного стану» потрібно ВИКОНУВАТИ, а не ЧИТАТИ. Його запровадження – це ОБОВ’ЯЗОК, а не ПРАВО. Бо невиконання законів, як відомо, тягне за собою наслідки у вигляді відповідальності.


Замість того, на обстріл Маріуполя з «Градів», РНБО відповідає холостим у повітря. Замість адекватної відповіді – набір патріотичної пропаганди, в перемішку з обіцянками ввести санкції проти Росії. І це після року війни, в тому числі і торгівельної, яка почалася набагато раніше.


Останній приклад – Росія забороняє імпорт нашої солі. Шановні, а можете мені назвати хоча б один товар, який ми заборонили ввозити на свою територію? Вони уже добралися до нашої солі, а ми не можемо заборонити їхні «Снікерси» і горілку. Про які санкції ми говоримо?


І наостанок. Насправді, воєнний стан – це справедливість. Це означає, що не тільки «мій іде», а йде кожен – хтось воювати, хтось копати, хтось ремонтувати, хтось лікувати, хтось документувати. І кожен, хто повертатиметься з війни, не буде відчувати себе цапом відбувайлом, дивлячись на те, як у мирному тилу гуляють, ходять на дискотеки, купують дорогі речі і живуть життям країни, в якій ніби все добре.


І воєнний стан не означає, що завтра районний воєнком має прийти до підприємця, який возить людей на базар, і забрати у нього мікроавтобус. Навпаки – поділитися має той, у кого є. Маєш завод з виробництва автомобілів – переводь його на потреби армії. Маєш фармацевтичний цех – будь добрий 30% на армію. Маєш оборот зі свого бізнесу в кілька мільйонів гривень – допоможи армії. Але, не треба трусити бідняків і забирати у людей останнє.


А найголовніше, лякаючи воєнним станом, - вони дограються. Бо коли його доведеться ввести, а цей день обов’язково прийде, почнеться такий хаос і паніка, що він нікому уже нічим не допоможе" , пише на фейсбук Віктор Балога.