Водяний млин у закарпатському Імстичеві працює з 1947 року

Техніка - річ дорога і ламається часто, чого не скажеш про єдиний на Закарпатті водяний млин у селі Імстичево Іршавського району. Йому 60 років і він справно працює.

Його збудував у 1947 році нині сліпий мірошник 87-річний Василь Биба, аби родину прогодувати. І його млин все село борошном забезпечує. Селяни запевняють: борошно з водяного млина – найсмачніше. Стрімка вода крутить величезне дерев’яне колесо й важкі кам’яні жорна.

Нове не завжди краще. Єдиний на Закарпатті водяний млин вже понад 60 років людям користь приносить, а нині і туристам екзотичні враження. Його збудував незрячий мірошник, який і досі там працює. 87-річний Василь Биба впевнено відкриває шлюз і пускає потужний потік води на дерев’яне колесо. Вода на потічку Бистрий є навіть у засуху, тож працює мірошник без зупину.

Василь Биба, мірошник: «Млин постоянко може, хоть і вночі робити, і хоть коли. Муки може перемолоти, дуже багато не перемеле тепер, то 5-6, 10 кіло за день».

Дідусь навпомацки засипає до дерев’яного кошика зерно. Пальцями рук перевіряє якість змеленого борошна і наповнює ним мішки. Працювати на млині сліпому старенькому допомагає син Михайло. Він регулює роботу простого прадідівського механізму, аби отримувати борошно різної якості.

Михайло Биба, син мірошника: «Регулюється там жорно – або піднімається одно, щоб крупно, а якщо хочете, щоб менший помол був – притискається, придавлюється. І там другий принцип – або більше запускаєте у нього, або менше. Ось і весь принцип».

Мірошнику клієнтів не бракує, плату бере символічну – три гривні за мішок. Селяни для худоби зерно мелють на електричних млинах. Для себе – винятково на водяному. Запевняють: подрібнена кам’яними жорнами пшениця смачніша.

Іван Енеді, житель села Імстичево: «У цьому млині мука дуже гарно виходить, тому що там електричні млини, як зараз у многих людей є, там палить просто, там ті барабани електричні палять муку, там велика скорость, а тут камені».
Колись потічок Бистрий був кордоном між Угорщиною й Румунією. Тут працювало шість водяних млинів, пилорама та олійниця. Василь Биба сподівається: його млин приноситиме користь ще й правнукам.