Ювілярка з закарпатського села Вари (ФОТО)

Свою круглу дату відзначила Йолана Карлівна Шепа. Ця веселої вдачі, завжди щиро усміхнена пані з унікального села, де воєдино зливаються дві закарпатські річки – Боржава й Тиса: тут, у Варах, вона народилася, виросла й прожила всі свої літа.

А вони в неї чудові та прекрасні – щойно у колі близьких і рідних, сусідів і знайомих святкувала свій вісімдесятирічний ювілей. Дякувати Богу, Й. К. Шепа, не зважаючи на свій вік, на диво енергійна, жвава, метка, вона добре знана не тільки серед берегівчан, але й на теренах усього Закарпаття.
«Кругла» іменинниця – дружина, соратниця, помічниця на сьогодні вже покійного академіка УААН, двічі народного депутата України, багаторічного директора обласної сільськогосподарської дослідної станції у с. В. Бакта (а перед тим голови колгоспу «Червоний прапор»у Варах), невтомного борця за соборність і незалежність нашої держави Василя Васильовича Шепи.
До слова, цими березневими днями минає чотири роки, як душа цього патріота України навіки покинула грішну землю – за три тижні до 80-річного ювілею. Як чоловік і дружина, вони були разом майже шість десятиліть. Пройшли, як мовиться, вогонь, воду й мідні труби!
Хоча куди тільки не пролягали життєві шляхи-дороги – до Берегова, Ужгорода, Києва, Будапешта, але завше закінчувалися у Варах, селі, що навіки милим стало серцям для цього славетного подружжя, їх синів Юрія та Василя, лікаря (доктора медичних наук) і кандидата-економіста, в тому числі чотирьох онуків.
Познайомилися та поєднали свої долі в одну на початку 50-их років минулого століття. Пан Шепа (українець) зовсім молодий (у 22 роки) приїхав у Вари головувати (колгосп мав назву ім. Сталіна), і коли увидів красуню-угорку Йоліку (саме так називав її до останнього свого подиху), то вже більше не відступив. У таких випадках кажуть, що прийшов, побачив і переміг. Звісно, на цей раз не просто переміг, а покохав усім серцем. Назавжди! Розписували молодят у загсі в Берегові, куди після роботи примчали на вантажівці.
Весілля відгуляли небучно, скромно, але змістовно. Звісно, у тогочасному стилі. Зібралися найближчі друзі, ті, з ким опісля товаришували десятиліттями. Взагалі ця родина мала тісні контакти та ладила з багатьма сім‘ями: і вони їздили, і до них не раз навідувалися в гості з далеких і близьких міст й регіонів.
Гостинну варівську оселю Шепів (вона розташована у самому центрі села) навіщали вельми поважні особи та постаті. Ювілярка вдома стрічала письменників і художників, державних діячів і журналістів, політиків і чиновників, вчених і господарників, і до всіх була щиросердною, уважною, її ввічливість, клопітність запам‘ятовувалися надовго. Тут не чулося сварок, окриків, ця на диво інтелігентна пара випромінювала культуру, добрість, ласку тощо.
Нерідко у Варах бував незабутній В‘ячеслав Чорновіл, мислитель нашого часу, засновник Руху за національну незалежність. Цю грандіозну постать тут обожнювали, і коли політик-борець загинув у автокатастрофі, тодішній нардеп В. Шепа казав: «Це – політичне вбивство!». І був правий. Особливо переживала цю непоправну втрату Йолана Карлівна, яка й нині воскрешає епізоди-бесіди у саду, в альтанці, що над тутешньою Боржавою.
Нерідко у Вари чи у с. В. Бакта навідувався лауреат Шевченківської премії, письменник Іван Чендей, який у пору свого творчого підйому був зацькований комуністичною ідеологією. У особі доктора економічних наук В. Шепи завше мав підтримку, матеріальну в тому числі.
У ці сонячні дні згадуються молоді літа, нескінченними спогадам миготять сюжети спільного життя, яке подеколи дарувало не тільки приємні миті, але й підносили неочікувані сюрпризи. Однак Шепи вміли долати перепони-завади, вони мовби їх гартували, сталили. Чимало яскравих рис, найперше стійкості, витримки перейняла від свого чоловіка ювілярка. Про неї можна писати цілі газетні полоси, однак варівчанка, як і кожна жінка, вельми проста й скромна, не любить занадто патетичні та пафосні слова.
Тож насамкінець побажаємо Й. К. Шепі міцного здоров‘я, щастя, ще довго бути поруч із родиною, аби кожен день приносив до їхньої хати гарні, добрі, веселі вісті-новини...

МИХАЙЛО СИНЬООКИЙ, журналіст, фото автора (2001 рік)

На ФОТО:
Шепи у день 70-річчя Василя Васильовича.