Слов’янська набережна - 2: жертв більшає

Публікація викликала резонанс. Жертв виявилося більше, ніж ми припускали. А безкарність пана С.Дудка має значно глибші корені, виплекані нашою безхребетною бюрократичною системою.

В редакцію завітала одна з ужгородських родин Н. Ще в 1992 році глава сім'ї одержав під час праці на СП "Ізоліт-Карпати", де директорував усе той же непотоплюваний Станіслав Дудко, виробничу травму. Від неї став інвалідом третьої групи. За це фірма мала виплатити йому п'ятдесят одноразових зарплат. Щодо цього є рішення всіх можливих судів, у тому числі й Верховного, але добитися від С.Дудка ні копійки не вдається. Що вже говорити про те, що згідно законодавства цьому інвалідові треба до пенсії доплачувати п'ятдесят відсотків середньої зарплати. Прокуратура досі не "може" найти пана Дудка, хоча саме його фірма будувала в якості комерційного центру і таємничий дім на Слов'янській набережній, 15.

Згорьовані рядові ужгородці в Ужгородський міський суд подали вперше заяву в 1998 році, бо не були обізнані раніше зі своїми правами. За них боротися першою почала облпрофрада, яка подала в суд на Станіслава Дудка з приводу того, що він відмовлявся виплачувати пенсію.

Для читачів зацитуємо заяву потерпілих до ужгородського прокурора Юрія Тацюна: "Прошу порушити кримінальну справу проти директора СП "Ізоліт-Карпати" С.М.Дудка, який ухиляється від виконання рішення міського суду від 2 листопада 2000року і ухвали обласного касаційного суду від 24 квітня 2001 року, а також проти судових виконавців Ужгородського відділу державної виконавчої служби В.В.Семйона, В.Й.Данка, Е.Приходька та начальника відділу державної виконавчої служби Р.Ю.Федака, які не доклали жодних зусиль до виконання судового рішення. Арешт на майно СП "Ізоліт-Карпати" вчасно не був накладений, п.Семйон ніяк не міг зробити запит в управління державтоінспекції про наявність у СП "Ізоліт-Карпати" автотранспорту. Коли нарешті цей запит було зроблено, то на нього довго не було відповіді. Тому я особисто відніс ще один повторний запит у ДАІ і отримав відповідь про наявність трьох автомобілів і їх облікові картки, а на перший запит виконавча служба поштою отримувала відповідь, що транспортні засоби за СП "Ізоліт-Карпати" не значаться. Прошу притягнути до кримінальної відповідальності посадову особу ДАІ, яка підписала ці дві відповіді на запити і нічого не робить, щоб ці автомобілі знайти. Крім того, п.Семйон відіслав у якийсь банк виконавчі листи і їх "загубили".

Отака бюрократична корупційна карусель!!!

Заява глави сім'ї Н. завершується так:

"СП "Ізоліт-Карпати" будувало "Комерційний центр" на Слов'янській набережній, 15. На цій будові я отримав виробничу травму, яка призвела до інвалідності. За останні роки цей будинок добудували. Зробили його житловим і квартири продають. На запит у Бюро технічної інвентаризації виконавча служба отримала відповідь, що цей будинок ні за ким не значиться, а значаться лише окремі квартири. Чому? Кому належить земельна ділянка під будівлею і кому її наділяли під забудову, судовий виконавець так і не з'ясував."

Поки що вселяє лише невелику надію на відновлення справедливості постанова про порушення кримінальної справи від 26 грудня 2003 року за підписом заступника прокурора міста Ужгород, юриста 1-го класу А.Малинича, де сказано в постановляючій частині: "Порушити кримінальну справу за фактом умисного невиконання судового рішення службовими особами СП "Ізоліт-Карпати" за ст. 382 ч.1 КК України."

Понадіємося, що прокуратура доб'ється дієвості, хоча...… Втім, в Україні все-таки знайдеться управа на тих, хто відверто виступив проти українського законодавства. Василь Зубач