Сумнівні танці на роялі

Почнемо з анекдота.

Ще колись, при клятому царі, розбалувані регулярною зарплатою гусари базікали собі в комфортабельному приміщенні. Нарешті, один не витримав занизького польоту думки і по-російськи, але порядно, сказав:

- Панове, ну досить про жінок. Давайте про щось нормальне. Наприклад, про музику.

- Я згоден, - аж підскочив поручик Ржевський. - От учора я таку бабу "драв" на роялі!..

Далі ми будемо говорити про конкурс юних виконавців, удруге організований нашим знаменитим земляком Анатолієм Затіним із Мексики. Дуже добре, що в нас у Закарпатті є такі конкурси. Та відразу ніщо не може стати відомим. Потрібен скандал! За кордоном таке усвідомлено організовують. Пугачова то сходиться, то розходиться зі своїм, схожим на пуделя, Кіркоровим. Майкл Джексон то міняє чорну шкіру на білу, то вдягає стару.

Дійшли до подібного і в нас - у столиці колишньої Підкарпатської Русі.

Мало не наступного дня після початку тижневого конкурсу деякі газети надривно почали горлати, що обласна філармонія ледь не зірвала цей знаковий конкурс.

На місці його організатором, перед приїздом А.Затіна, була Ганна Кацо. Вона була поставлена до відома (це узгодили з управлінням культури ОДА), що рояль "Стенвей" - єдиний в області - вартістю 120-150 тис. доларів, знаходиться в не найліпшому стані. Його треба реанімовувати. А коштів на це немає. В наступному році фірма "Стенвей" відзначає своє сторіччя в рідній Баварії. На нього запрошують і керівників філармонії, як власників унікального музичного інструмента. Зрозуміло, хотілося директору облфілармонії Павлу Мешку, щоб закарпатський "Стенвей" хоча би до того строку дотягнув більш-менш справним. Тому на нараді домовилися в облфілармонії, що грати на роялі, який знаходиться в загрозливому стані, не можна, а слід використати інший, нічим не гірший, рояль "Петрофф". Єдиний у Закарпатті рояль "Стенвей" мав дочекатися реставрації, аби не платити за неї так багато, як за повне відновлення. Ганна Кацо з цим погодилася. П.Мешко поїхав із Закарпатським народним хором у Хорватію. Там, у його лиці, стоячи всі аплодували Україні. Домовилися про комерційні гастролі в Адріатиці.

Тим часом Анатолій Затін тут, в Ужгороді підняв скандал в управлінні культури. Чому, мовляв, не дають грати на "Стенвеї". Зрештою, рояль надали. Концерт почався на годину пізніше. З цього відтак роздули немислимий скандал, класову боротьбу. Мовляв, філармонія - за фестиваль "Срібний дзвін", а проти Затіна. На закритті фестивалю Сергій Ратушняк сказав, що нам заважали, "але ми фестиваль провели". І це все після того, що він голослівно обіцяв у 1998 році зробити для філармонії. Все лишилося в обіцянках, бо далі тодішній мер сказав, що його культура взагалі не цікавить, "они только деньги тянут."

Культурі зараз дуже важко. І не варто хоча би відносини на цих беззахисних теренах перетворювати у війну, бо це нагадує поручика Ржевського, котрий вельми своєрідно цікавиться музикою. Михайло Дикий