Посадив на обійсті… тризуб!

А посадив три ясени, сплівши молоді деревця у тризуб, дідусь Василь Іваницький, як сказав начальник відділу Міжгірської держподаткової адміністрації Михайло Шкелебей, ще восени 1944 року на честь визволення Закарпаття від фашистських загарбників та приєднання краю до України. “З Василем Васильовичем, — каже пан Михайло, — ми були сусідами. Коли 1969 року я поїхав навчатися в один зі львівських навчальних закладів, то казав мені дід: ти ніколи не зрозумієш що це таке — три сплетені ясени — тризуб. Це наш національний символ. Можливо, казав, з часом зрозумієш. І більше від нього я не почув ані слова.”



Уже тільки за незалежності України з’ясувалось, що Василь Іваницький, якого немає в живих уже 40 років, разом зі своїм односельцем Дмитром Щадейом був січовим стрільцем, боронячи 1939 року Карпатську Україну. Та про ці факти, щоб встановити історичну справедливість, — жодних даних в архівах.



А загалом за Чехословацької Республіки Василь Васильович мав власну корчму, був дяком у сільській церкві, а також добрячим чоботарем. Словом, на всі руки майстер. І на додаток власний витвір січового стрільця — живий тризуб на обійсті.



Прегарний живий наш герб, нічого не скажеш! Тарас Кадар