За життя юнака рекетири вимагали сто тисяч доларів

Час від часу юнаки зустрічались у місті, обмінювались новинами. Стимулюючи відмінне навчання у природно-гуманітарному коледжі, заможні батьки, бабуся виділяли Вадиму чималі “кишенькові”. На додаток учень складав гроші на придбання комп’ютера. Одного разу при черговій зустрічі Вадим візьми та й запроси міського приятеля у кафе. А коли той побачив при розрахунку, що у Вадима водяться навіть “зелені”, попрохав позичити сотню доларів. Поверну невдовзі, мовляв, з відсотками. Вадим погодився.



Замість грошей - пістолет до скроні!



По кілька днів друзі зустрілися. Та замість повернення боргу ужгородець попросив позичити ще тридцять “зелених”. Трохи повагавшись, Вадим усе ж дістав з кишені портмоне.… Час спливав, але відтоді Сергій про себе знати не давав. Цілком випадково приятелі зустрілися в центрі Ужгорода через місяць. Вадим спробував було нагадати про борг, однак Сергій лише розсміявся в обличчя і боляче стусанув під ребра! А через тиждень біля коледжу зупинилося таксі білого кольору. З машини вийшли Сергій зі своїм другом-ровесником Євгеном. Дочекавшись Вадима, відкликали у бік: “Швидко жени півсотні баксів, інакше голову скрутимо!” “Немає у мене валюти, відчепіться!” — спробував було захищатися юнак.



Та його і слухати не хотіли. Затягнувши студента у безлюдне місце, Сергій витяг з-за пазухи… пістолет. Приставивши зброю до скроні юнака, повторив вимогу. Зрозумівши, що з ним не жартують, Вадим пообіцяв принести валюту наступного ранку.



У призначений час вимагачі чекали на жертву біля входу в коледж. Отримавши бакси, сказали, що ще повернуться.… Через кілька днів таксі білого кольору знову припаркувалось біля навчального закладу. Побачивши через вікно знайомі “Жигулі”, Вадим втік через запасний вихід. Та наступного дня вимагачі знайшли юнака вже всередині коледжу. Заштовхавши бідолашного у легковик, повезли до стадіону “Спартак”. Відтак, спустившись на берег Ужа, почали “виховувати” кулаками. Втомившись, Сергій відійшов, бити продовжив його спільник. Потім затягнули Вадима у річку і давай топити!



Сто тисяч баксів або життя!



Розв’язку ця страхітлива історія отримала недавнього листопадового дня. Мерзотники підстерегли Вадима у коледжі. Цього разу машина доїхала до однієї з багатоповерхівок, що на вулиці Джамбула. Тут жертву потягнули у закинутий підвал. Після жорстоких побоїв негідники зв’язали юнака, запхнули в рот кляп, заклеїли скотчем очі. За мить жертву повалили на підстелену клейонку. “А ось тепер тобі й справді кінець”, — дістаючи з кишені ніж, вишкірився Сергій. “І головне — жодних слідів,”- цинічно гигикнув Євген. За секунду гостре лезо почало впиватися в різні частини тіла Вадима. “Та чого ти з ним церемонишся?! — не вгавав спільник. — Один удар у живіт, і він — покійник!”



Скільки часу тривали тортури, нещасний не пам’ятав. Врешті, зрозумівши, що жертва зломлена фізично і морально, Сергій запитав, чи згоден заручник заплатити за своє життя сто тисяч доларів! На знак згоди юнак покірно кивнув головою…. Як повідомив “Репортеру” відповідальний працівник Центру громадських зв’язків УМВС у Закарпатській області майор міліції Віталій Пумпинець, вимагачів затримано. Підозрюваним Сергію Б. та Євгену К. пред’явлено звинувачення відразу за кількома статтями Кримінального кодексу. Іван ЖИРОШ, власкор газети “Експрес” в Ужгороді.