Закарпатські паводки. Найкращий захист? Це — наступ!

На сьогоднішній день в Закарпатті серйозно займаються берегоукріпленням дві галузеві структури — “шляховики” і “водники”. Шляховики по досвіду роботи, кількості професіоналів, типу вживаних методів берегоукріплень й навіть по освоєним у цьому році коштам (понад 20 млн.грн.) на порядок обходять водників (трохи більше 2 млн.грн.).



Фінансування робіт вкрай слабке. В самій Україні зникли нехай і невеликі, але дармові фінансові ресурси. З закордону надходження коштів теж не назвеш потужним. Та й то, кошти ці цільові — як правило, на попереджувальні заходи.



Цікаво, що обласні шляховики, маючи певне фінансування робіт, спробували залучити на ці роботи з зарплатнею 400-600 гривень місцевих жителів. І що ж? По різним причинам (починаючи від п’янки, неробочі дні по релігійним святам і просто відсутність необхідних професіоналів) змушені були наймати робітників з інших областей.



Щодо коштів, які йдуть на сільради на створення громадських робіт по розчищенню русел річок від сміття, завалів, коріння тощо. Тут зарплата становить 165 гривень. Працюють в основному жінки, зареєстровані на біржі. Чоловіки ж не реєструються. Досліджуючи цю проблему, розробники “Регіональної програми подолання бідності” виявили, що якби можна було відмічатись в селі, а не їздити в район на біржу, то кількість зареєстрованих безробітних збільшилась щонайменше б удвічі. Цю проблему необхідно врахувати обласному управлінню соціального захисту і обласному центру зайнятості, ввівши таку практику в якості експеримента хоча б у кількох селах.



Що ж стосується самих захисних споруд, то є варіанти які гарантують захист берегів як мінімум на 20 років і по ціні в 2-3 рази дешевші від нині існуючих.