Чому Яценюк блокує видобуток «сланцю»?

Яценюк, Аваков і Кожем’якін, усі з «Батьківщини», у січні 2013 року зареєстрували законопроект 2147 про заборону на пошук, розвідку і видобуток нетрадиційних вуглеводнів, мотивуючи такі дії екологічною небезпекою для України. І тут виникає питання – на чию користь грають «поборники справедливості» Яценюк і компанія, які бурхливо опротестовували залучення відомих міжнародних компаній до розробок родовищ газу в Україні?! Чесно кажучи, попахує п’ятою колоною «Газпрому». А як же інакше пояснити непримириму позицію опозиційників, якщо не потураннями і відстоюванням інтересів РФ? Питання енергоносіїв в Україні давно уже стало каменем спотикання і механізмом зовнішнього економічного тиску з боку Росії, яка на даний час нарощує «газову істерію» в своїх мас-медіа. Самостійна зовнішньополітична позиція української влади щоразу при вирішенні важливих міжнародних питань наштовхується на різку критику з боку північного сусіда і висловлювання на рахунок заборгованостей за поставки природного газу, порушення домовленостей про об’єми його закупівель, канали транспортування тощо. Усе це спрямовано перш за все на повернення України в енергетичну залежність від Росії і, як наслідок, – диктат власних умов. Звісно, першоджерелом проблем, з якими ми стикаємось сьогодні, є підписані екс-прем’єром Тимошенко кабальні газові угоди. Сьогодні ж славні започаткування сердешної прем’єрки продовжує її наступник по «об’єднаній опозиції» А.Яценюк і побратими. Усі зусилля влади по задекларованій диверсифікації газових поставок наштовхуються на різкий спротив опозиції. Варто зазначити, що самостійний видобуток сланцевих газів дав би змогу максимально зменшити тиск РФ як єдино осібного постачальника газу, а відповідно – фактичного монополіста, а також знизити саму ціну на енергоносії, які в рамках «угод Тимошенко» Україна змушена купувати. Яскравим прикладом цьому стала позиція «опозиції» в реакцію на прийняте у 2012 році державою рішення щодо визначення компанії Shell переможцем конкурсу на розробку Юзівської площі (Харківська і Донецька області., прогнозні ресурси – 4,05 трлн. м3 газу, інвестиції на етапі вивчення – 1,6 млрд. грн. и 30 млрд. грн. – на промрозробці) і компанію Chevron – на розробку Олеської площі (Івано-Франківська і Львівська області). От тільки не в екобезпеці чи позиції опозиції тут справа, а в наслідуванні вищезгаданих ініціатив Тимошенко, яка своїми угодами завідомо поставила Україну у вкрай невигідне становище. От тепер її послідовники і намагаються втримати Україну в полі впливу Росії, усіляко перешкоджаючи керівництву держави вирішити це питання позитивно. І завідомо зрозуміло, що декларовані опозицією економічна незалежність України і курс на Європу – ніщо інше як політичний блеф, а істиною метою є утримання країни на грані економічного колапсу, що слугуватиме черговим приводом для політичної істерії і звинувачень влади.