Пудкарпатська осінь

На обшарю всі признакы осени, Каждий динь все нові тай нові; Не ходити ногами вже босыми До яри по зеленуй траві. В курті ґаті уже не убратися - Постудити ґаздувство так мож Тай у Тисі уже не купатися, Но, хыба по натурі вы морж. У кутци кури дримлют на сідалі, Опустивши на очи кліпкы И ниє уже свады з сусідами, Што у них стеребили грядкы. На дві мажі вже веприк розкоханий, Видко, нуж наострити пора; Коло шпора воює из блохами Моя мачка лінива, стара. Грезно синьоє зорвано з луґоша, Триста літрув кыплят, ги дурні... Не просіт, бо дустанете руґоша - Йсе не доста й самому міні!Мигаль Чухран із Севлюша