Що Інтернет нам завтра приготує?
27 апреля 2024 суббота
21.04.2012 (05:26)
Всесвітня мережа Інтернет стрімко охопила практично усіх мешканців України. На даний час у найвіддаленіших куточках країни доступ до мережі забезпечують сотні провайдерів як дротового, так і бездротового інтернет-зв’язку. Соціальні мережі, сайти новин, розважальні і пізнавальні ресурси – без них сучасний мешканець України не може уявити щоденного життя. Однак, допоки наші можновладці і законодавці ділять портфелі і крісла, зволікаючи із прийняттям відповідних законодавчих актів, які хоча б якимось чином змогли врегулювати інформаційне наповнення того ж таки всюдисущого Інтернету, на вулицях українських міст гинуть люди, а найгірше – діти.
Негативні фактори бездумного і неконтрольованого користування всесвітньою мережею становлять загрозу як духовному, так і фізичному здоров’ю наших громадян. Це і поширення відеоконтенту з елементами порнографії, жорстокості і насилля, організація різноманітних аукціонів та проектів, метою яких є «викачування» коштів із користувачів, збут через мережу наркотичних і психотропних речовин та інші негативні фактори, що спричиняють до трагедій. Звідси і з’являються новоявлені Брейвіки, послідовники Гітлера та Торквемади, «поціновувачі» маленьких дітей, інші адепти сучасної вседозволеності.
Ратуючи на користь повної неконтрольованості мережі необхідністю батьків самим кон
тролювати своїх чад, а дорослим – обирати ресурси для ознайомлення, ми забуваємо, що свідомість і вподобання людини формуються перш за все на основі інформації, яка доступна і яку можна спробувати реалізувати на практиці. А от що міститься у такій інформації, про це чомусь забувають. І тут доцільно звернути увагу на наступне: що краще – сподіватись на власне усвідомлення небезпеки звичайним користувачем, чи все ж спробувати захистити його від такої інформації.
Прикладів у нашому житті чимало. Ось тільки один із них, який мало не позбавив життя декількох дітей, що просто спробували погратись у алхіміків-дилетантів чи то терористів-самоучок.
19 квітня 2012 року на телефон спецлінії «102» чергового УМВС України у Вінницькій області надійшло повідомлення лікаря швидкої медичної допомоги про те, що 3 неповнолітніх жителі м. Вінниці отримали травми різного ступеню тяжкості, за попередніми даними, в результаті спрацювання вибухового пристрою.
За результатами перевірки було встановлено, що учні однієї із вінницьких шкіл отримали чисельні тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості під час випробування зібраного ними саморобного вибухового пристрою. За свідченнями підлітків, вибухівка складалася з полімерної ємності, електроліту, гідропериту та ацетону. Під час запалювання саморобного фітиля пристрій вибухнув в руці одного з них, внаслідок чого хлопчині відірвало кисть лівої руки.
А тепер мабуть варто замислитися, чи викладають на уроці хімії у вінницькій школі предмет на кшталт «вибухові пристрої і їх виробництво у кустарних умовах». Мабуть як у самій школі, так і в Міністерстві освіти і науки про таку маячню навіть не чули. Методику та докладне описання виготовлення вибухового пристрою зазначені особи знайшли на одному із сайтів в мережі Інтернет.
Зазначений випадок є яскравою ілюстрацією небезпечних наслідків безперешкодного розміщення інструктивних матеріалів по виготовленню СВП в глобальних мережах, а також наявності аналогічної літератури у вільному продажу. Тут вам і «Кулінарна книга терориста», і матеріали екстремістського характеру із ідеологічною мотивацією расової і релігійної нетерпимості, і «казки» про «очищення від іновірців».
Для кращого розуміння проблеми, з якою зіткнулись наші громадяни, насамперед підлітки, внаслідок доступності до неконтрольованих і безкарних інформаційних ресурсів, пропонується наступна статистика: через простоту виготовлення та безперешкодного доступу населення до компонентів вибухівок, за останні роки почастішали випадки вчинення вибухів з використанням пристроїв, виготовлених за матеріалами, розміщеними в мережі Інтернет. За період з 2010 року було вчинено 12 вибухів, внаслідок яких загинуло 5 осіб, 15 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
І це тільки офіційно зареєстровані випадки. А скільки ще таких алхіміків у потаємних закутках по крупинці збирають чергове горе для рідних і близьких. І чи не виникне бажання у когось із них помститись за шкільну образу своїм одноліткам, занісши таку «пекельну машинку» на урок, до прикладу, тієї ж хімії, наглядно продемонструвавши власну поінформованість та винахідливість.
Безперечно, контроль і належне виховання з боку батьків відіграє чималу роль у формуванні сучасного молодого покоління, але в епоху високих технологій батьківського контролю уже недостатньо, а середня школа самоусунулась від нього, втративши важелі впливу.
На глибоке переконання, саме вседоступність і вседозволеність у мережі Інтернет може з часом обернутись катастрофою національного масштабу, якщо у цей процес не втрутяться наші законодавці і аргументовано не доведуть необхідність вжиття заходів із контролю і блокування соціально небезпечного контенту.
Ви скажете – цензура, тиск, утиски свобод і прав … перед тим як сказати про це, наберіть у пошуковці «статеві злочини проти дітей із використанням соцмереж та сайтів знайомств», «виготовлення вибухівки з підручних матеріалів в домашніх умовах», «проституція і венеричні захворювання серед молоді» … Можливо саме тоді у вас виникне чергове запитання – а чи захочете ви бачити серед уважних читачів такого ресурсу свою дитину.
А допоки Інтернет, як і питання його беззаконного наповнення, залишаються повністю відкритими, ми ніколи не будемо захищені від нових «кулінарних витворів» його користувачів.
тролювати своїх чад, а дорослим – обирати ресурси для ознайомлення, ми забуваємо, що свідомість і вподобання людини формуються перш за все на основі інформації, яка доступна і яку можна спробувати реалізувати на практиці. А от що міститься у такій інформації, про це чомусь забувають. І тут доцільно звернути увагу на наступне: що краще – сподіватись на власне усвідомлення небезпеки звичайним користувачем, чи все ж спробувати захистити його від такої інформації.
Прикладів у нашому житті чимало. Ось тільки один із них, який мало не позбавив життя декількох дітей, що просто спробували погратись у алхіміків-дилетантів чи то терористів-самоучок.
19 квітня 2012 року на телефон спецлінії «102» чергового УМВС України у Вінницькій області надійшло повідомлення лікаря швидкої медичної допомоги про те, що 3 неповнолітніх жителі м. Вінниці отримали травми різного ступеню тяжкості, за попередніми даними, в результаті спрацювання вибухового пристрою.
За результатами перевірки було встановлено, що учні однієї із вінницьких шкіл отримали чисельні тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості під час випробування зібраного ними саморобного вибухового пристрою. За свідченнями підлітків, вибухівка складалася з полімерної ємності, електроліту, гідропериту та ацетону. Під час запалювання саморобного фітиля пристрій вибухнув в руці одного з них, внаслідок чого хлопчині відірвало кисть лівої руки.
А тепер мабуть варто замислитися, чи викладають на уроці хімії у вінницькій школі предмет на кшталт «вибухові пристрої і їх виробництво у кустарних умовах». Мабуть як у самій школі, так і в Міністерстві освіти і науки про таку маячню навіть не чули. Методику та докладне описання виготовлення вибухового пристрою зазначені особи знайшли на одному із сайтів в мережі Інтернет.Зазначений випадок є яскравою ілюстрацією небезпечних наслідків безперешкодного розміщення інструктивних матеріалів по виготовленню СВП в глобальних мережах, а також наявності аналогічної літератури у вільному продажу. Тут вам і «Кулінарна книга терориста», і матеріали екстремістського характеру із ідеологічною мотивацією расової і релігійної нетерпимості, і «казки» про «очищення від іновірців».
Для кращого розуміння проблеми, з якою зіткнулись наші громадяни, насамперед підлітки, внаслідок доступності до неконтрольованих і безкарних інформаційних ресурсів, пропонується наступна статистика: через простоту виготовлення та безперешкодного доступу населення до компонентів вибухівок, за останні роки почастішали випадки вчинення вибухів з використанням пристроїв, виготовлених за матеріалами, розміщеними в мережі Інтернет. За період з 2010 року було вчинено 12 вибухів, внаслідок яких загинуло 5 осіб, 15 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
І це тільки офіційно зареєстровані випадки. А скільки ще таких алхіміків у потаємних закутках по крупинці збирають чергове горе для рідних і близьких. І чи не виникне бажання у когось із них помститись за шкільну образу своїм одноліткам, занісши таку «пекельну машинку» на урок, до прикладу, тієї ж хімії, наглядно продемонструвавши власну поінформованість та винахідливість.
Безперечно, контроль і належне виховання з боку батьків відіграє чималу роль у формуванні сучасного молодого покоління, але в епоху високих технологій батьківського контролю уже недостатньо, а середня школа самоусунулась від нього, втративши важелі впливу.
На глибоке переконання, саме вседоступність і вседозволеність у мережі Інтернет може з часом обернутись катастрофою національного масштабу, якщо у цей процес не втрутяться наші законодавці і аргументовано не доведуть необхідність вжиття заходів із контролю і блокування соціально небезпечного контенту.
Ви скажете – цензура, тиск, утиски свобод і прав … перед тим як сказати про це, наберіть у пошуковці «статеві злочини проти дітей із використанням соцмереж та сайтів знайомств», «виготовлення вибухівки з підручних матеріалів в домашніх умовах», «проституція і венеричні захворювання серед молоді» … Можливо саме тоді у вас виникне чергове запитання – а чи захочете ви бачити серед уважних читачів такого ресурсу свою дитину.
А допоки Інтернет, як і питання його беззаконного наповнення, залишаються повністю відкритими, ми ніколи не будемо захищені від нових «кулінарних витворів» його користувачів.