Свобода слова в Україні, або хто кого модерує

Прикрими фактами втручання в інформаційну діяльність блогерів та професійних фрілансерів повниться історія української громадянської журналістики. Під виглядом боротьби зі "спамом" та "тролінгом", окремі редакції українських Інтернет-видань займаються банальною цензурою, позбавляючи слова і права поширювати власні переконання своїх читачів. Так було не завжди, проте, обмежуючи своїх читачів, редакції продовжують нахабно плодити "джинсу" у самому найбезглухдішому її вигляді. Черговим свідченням того стала вчорашня розмова зі шведським журналістом українського походження Спартаком Сергієвичем, який з недавнього часу вирішив займатися блоггінгом, власними журналістськими розслідуваннями, проводити які дозволяє йому час, адже редакції шведського каналу "TV4" не настільки цікава Україна з її проблемами та негараздами. "Тому я вирішив було спробувати себе в амплуа громадянського журналіста, адже інформація з України та СНД все одно надходить, вона цікава, незвичайна, проте, тут, у Швеції це мало кого цікавить, оскільки в ЄС вистачає і власних проблем",- каже Спартак. Журналіст також підкреслив, що у традиційних підходах трактування подій, які практикуються українськими та європейськими мас-медіа на даний час існують певні обмеження, які більш стосуються принципів політичної доцільності, аніж етики та журналістської майстерності. "Це дуже пригнічує, адже відчувається гостра потреба у більш якісному інформаційному продукті. Замовність та змовленість, особливо, українського медіа-середовища нині вже стала чи не найголовнішою причиною стрімкої деградації журналістики, як професії, яка має велике соціальне значення",- обурюється журналіст. При цьому, на його думку, професійні журналісти та редактори чомусь останнім часом не вбачають доцільним вдосконалювати свої знання та аналітичні здібності, підміняючи творчий процес банальною "джинсою", яка перетворилася на суцільний поток дезінформації та упереджених оцінок, які лише дратують споживачів. "Я гадаю, що це не можна лишати на самотік, бо вже дуже скоро ми не зможемо взяти в руки української газети, в якій буде що прочитати, чомусь навчитися, чогось дізнатися",- каже пан Сергієвич. "Передбачаю, что в Україні вже майже не лишилось суспільно-політичних публікацій, які хотілося б перечитувати, передавати газету серед друзів, аби потім обговорити надруковане. Все замінив Інтернет, якій, порівняно із першими роками свого розвитку, нажаль перетворився навіть не у складну електронну бібліотеку, а в банальний "зливний бочок", який все стерпить",- стверджує журналіст. Тому, на його переконання, слід всіляко сприяти тому, аби журналістика була не тільки цікавою професією для тих, хто їй займається, але й для тих, хто споживає кінцевий інформаційний продукт, оцінує його, аналізує та робить свої висновки. Журналісти і редактори також, на думку Спартака, мають взяти на себе відповідальність за те, як надзвичайно швидко деградує молоде покоління фахівців в Україні, на якому згодом буде триматися благополуччя всієї країни, оскільки друковане слово все більш втрачає виховну та просвітницьку роль, залишаючи за собою лише мобілізуючу функцію. З прикристю Спартак констатує про відсутність позитивних зрушень у порівняно молодих інформаційних проектах, які декларують відданість достатньо високим стандартам журналістики та свободи висловлювань. Черговим прикладом цього, на його переконання, став інцидент із редакцією "Независимого бюро новостей", модератори якої почали втручатися не тільки в дискусію навколо публікацій блогерів, але й без попередження й будь-яких апеляцій видаляти авторський контент, який не суперечить правилам користування ресурсом та нормам суспільної моралі. Так, декілька днів тому адміністрацією "НБН" була видалена публікація Спартака під назвою "Честный оппозиционер Яценюк и его оруженосцы". За його словами, із ним ніхто не зв'язувався з даного приводу, жодних попереджень та коментарів від редакції він не отримував. Наразі досі невідомо, що у даній публікації спонукало модератора веб-сайту її видалити, однак, це може слугувати надзвичайно прикрим сигналом того, що задекларована редакцією аполітичність залишається лише пустопорожнім гаслом. А це зайвий раз, на думку Спартака, може свідчити, що політизація українських медіа залишається надзвичайно високою, що є неприпустимим, адже неупередженість і об'єктивність ЗМІ, як "четвертої" гілки влади в демократичній країні, є головною запорукою гармонійного розвитку її суспільства. "В Україні, нажаль, мас-медіа у своїй більшості перетворюються поступово у PR-відділи потужних та не дуже партій та громадських структур, докорінно знищуючи головний принцип незалежності ЗМІ. Мас-медіа мають бути залежні виключно від тих принципів, на яких створені, проте, незалежними і від влали, і від партій, і від бізнесменів, яким вигідно маніпулювати інформацією у своїх інтересах",- каже журналіст "TV4".