Українська національна ідея як гарант української незалежності

Ex unitate vires (лат.) "В єднанні – сила"Українська національна ідея як гарант української незалежності Однією із найважливіших умов збереження державності та соборності будь-якого державного утворення у сучасному світі є, безперечно, духовна єдність народу, який проживає на його території, чітко визначені державні пріоритети та принципи формування зовнішньої і внутрішньої політики країни, свого роду об'єднуючий та стабілізуючий фактор у суспільстві, яким є єдиноприйнятна національна ідея та відчуття власної національної приналежності, коли кожен громадянин держави уособлює себе не з окремо взятою територією, а із великою і неподільною політично чи то ідеологічно державою. Саме такий виклик стоїть на часі перед Україною, коли суспільство фактично було штучно розділене політичними гаслами в ході останньої виборчої кампанії. Однак виборчі баталії відгриміли, держава отримала нового президента, питання номер один для якого – об'єднати те, що успішно роз'єднувалось протягом останніх років. Водночас вимальовується нова дилема: а чи здатна теперішня влада витримати іспит на національну самоідентифікацію і чи не стоятиме питання збереження національно-демократичних цінностей на другорядних місцях?Попри необхідність термінового налагодження та стабілізації економічних процесів у державі в умовах світової фінансової кризи, питання соборності України є не менш важливим і визначальним для майбутнього розвитку. З огляду на це, вбачається єдиноправильний висновок – довірити подальшу розбудову української національної ідеї, її становлення і утвердження саме тим людям, які за часів президентства В.Ющенка активно і самовіддано працювали над подальшим встановленням історичної справедливості та формуванням національної свідомості українця. Адже саме в останні роки Україна вперше за усі роки незалежності отримала змогу під іншим кутом зору оцінити власну історію та збагнути увесь трагізм та велич минулого Української держави. Без перебільшення, одним із головних сподвижників відновлення реальної картини минулого нашої держави, національно-визвольних змагань українського народу, встановлення історичної справедливості, формування української національної ідеї є Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Сповідуючи перш за все принципи демократії та свободи слова, будучи істино європейським державним діячем із глибокими національними та державницькими цінностями, В.Наливайченко став прикладом відданості інтересам держави та народу. Попри неодноразову гостру критику з боку історичних консерваторів, які за будь-яку ціну намагалися втаїти від народу його історичне минуле, керівник української спецслужби скрупульозно та послідовно проводив чітку політику з розсекречення та оприлюднення таємних архівних матеріалів, які дали змогу по-новому оцінити раніше ретельно приховувані документальні підтвердження злочинності дій "радянського тоталітаризму" проти української державності та населення. Трагедії двох Голодоморів в Україні, тотального винищення української інтелігенції в на початку та в середині ХХ століття, сторінки героїчної боротьби збройних формувань Української повстанської армії, дисидентського руху, були підняті на загальнодержавний рівень і набули широкого резонансу завдяки саме діяльності В.Наливайченка та його однодумців. Водночас, нові аспекти українського минулого, з'ясовані внаслідок кропіткої роботи спецслужби, стали відомі далеко за межами України і отримали гідну оцінку світової спільноти. Про незламний дух українського народу заговорили із найвищих трибун багатьох провідних держав, десятки дипломатичних представництв та іноземних делегацій вшановували досі невідомих національних героїв нашої країни. Загалом, українське суспільство отримало змогу самостійно оцінювати минуле своєї країни без викривлень та партійної цензури. В цьому контексті, стає зрозумілим, що питання збереження уже зреалізованих досягнень в царині дослідження української історії та подальша розбудова української національної ідеї є тим об'єднуючим фактором, який дасть змогу у найближчому майбутньому сформувати нову національну еліту, представлену молодими політиками-державниками, для яких інтереси народу стоятимуть вище особистих. На часі спостерігаємо кардинальну зміну політичних стереотипів українського суспільства, наслідком чого врешті-решт повинно стати його переорієнтування на нові пріоритети, які будуть об'єднувати, а не розділяти народ. Нова українська еліта у свою чергу повинна бути реалізована у нових громадських та політичних об'єднаннях, які чітко визначатимуть новітні напрямки розвитку держави, перш за все у національному та культурному аспектах. Саме у цій площині зможуть проявити себе чимало патріотично налаштованих лідерів, які в силу сучасної політичної кон'юнктури, відсторонені від державотворчих процесів. Такими, беззаперечно, є і В.Наливайченко, і М.Катеринчук, і О.Горобець, і О.Тягнибок, і Ю.Павленко, і ще десятки українських патріотів, пріоритетом для яких є становлення могутньої та заможної української держави. Україні 19-ть. Нове покоління, народжене у незалежній державі, сповнене патріотизму, вимагає кардинальних змін, прагне будувати власне майбутнє своїми руками, сподівається на позитивні зрушення і готове підтримати нових лідерів, які зможуть об'єднати Україну від Заходу до Сходу і в єдиному пориві вести її до світового лідерства. За нами вибір, від нас залежить майбутнє наших нащадків і тільки від нас залежить, яким воно постане. З вірою у національну єдність нашої європейської країни і незламність українського духу, делегуючи наші мрії і сподівання справжнім патріотам держави, віримо у майбутнє України і її духовний Ренесанс.