Я – Русин, Я – громадянин України

Історично склалось так, що русинський народ нашого краю завжди жив у різних державах. Це майже тисячолітня історія з Угорщиною, двадцять років з Чехословаччиною, знову Угорщина, Радянський Союз і от зараз 21 рік у складі України. Всі ці роки проводилась асиміляція русинів, мадяризація, чехізація та створення безликого радянського громадянина. Але ми горді тим, що, не дивлячись на утиски, наші предки зуміли зберегти материнську мову і культуру. Із спогадів моєї мами про перший урок у Виноградівській горожанській школі, яка перетворилась Виноградівську міську десятирічку №1, у час, коли, як у нас кажуть, «русські зайшли»: При перекличці учнів, вчителькою вияснялась національність кожного учня, а при визнанні себе русином, педагогом зі східних областей із криком вдовблювалось в дитячі голови, що такої національності як русин немає, та те, що з сьогоднішнього дня ви всі українці. Для виховання радянського громадянина в нашому краї направлено було десятки тисяч перевірених партійних бійців. Згодом, уже в зрілому віці, на початку вісімдесятих років мною було проаналізовано керівний, директорський склад району, і з неприємністю відмітив, що тільки 30% з них були місцевими жителями, решта з інших регіонів, чим постійно підкреслювалась меншовартівність корінних жителів Закарпаття, русинів. Було знищено домінуючу греко-католицьку релігію, яка була освітнім носієм краю. 8 серпня Президентом України В.Ф.Януковичем підписаний Закон України №gh5029-VI "Про основи державної мовної політики", в якому чітко, чорним по білому серед інших мов прописано і мою рідну русинську. Виходячи з цього, всупереч скептикам та лженауковцям, які на догоду певним колам осіб, говорили про відсутність такого народу, мови, культури тощо, сьогодні я гордо можу заявити: «Я – Русин, Я – громадянин України». Юрій Продан, голова Виноградівського науково-культурологічного товариства ім.О.Духновича Наша бесіда Наша бесіда є цяпков У славянськум морю; Як ня вчили мамка з бабков, Так я и говорю. Нас не много, но й не мало, Мы не є полова, Нам ся з прадіда убстало Рýсинськоє слово. В ньому й горы, в ньому й хащі, И в долинах рікы, З ним не будеме пропащі На земли навікы. Докі ще пуд небом синїм Сут на світі люде, Най широкий путь русинам В будущоє буде! Михайло Чухран, заступник голови Виноградівського науково-культурологічного товариства ім..О.Духновича Новини Закарпаття http://transkarpatia.net/