Ужгородці наче в постійно діючій "зоні"
Тільки колючого дроту не вистачає..."Чому ви порівнюєте нас із "зеками"?" — можуть запитати мене русини та жителі обласного центру.
"Тому, — відповім я, — що досі в цьому дивовижному європейському місті немає нормальної зони відпочинку, хоча наближається відпочинковий сезон, що особливо доскіпує уяву кожного в літній час".
Ландовськии розвішував у місті меморіальні дошки й пив мирову з церковниками, інші градоначальники латали дірки в старій рибальській сіті міського бюджету та вирішували власні проблеми, а зони відпочинку так і не з'являлося. Як і щороку, прали на березі свої убогі килими та відмивали в лінивій ріці закостенілий зимовий бруд найбідніші роми, іржали їхні сухоребрі коняки, гійкали синюваті опасисті жінки, пиячили вбур яні прості городяни, кволо заглядаючи в ліфчики своїх співмешканок, а правоохоронні тузи з огидою дивилися на всіх них, під'їжджаючи на куплених за одну зарплату джипах після ресторанів, басейнів і трьох кілограмів шашлику в душі, що важко нависала над дорогими трусами.
За зону відпочинку більш-менш ретельно взявся тільки Віктор Погорєлов. У районі Радванки на березі Ужа нарешті з'явилися роздягальні, альтанки, туалети-шпаківні, щоб візуальні образи голих задів дорослих ужгородців сексуально не деморалізували молодь, не відбивали в них віри в світлі ідеали великої України.
На превеликий жаль, Погорєлов дружив із логікою, а народ не дружив із думкою, що він повинен бути істинним мером Ужгорода. Тому останній контингент і дико, як тарпани, розбарабанив усю ту зону. Поламали до останньої дошки все. Навіть туалети. Знову почали стирчати з кущів голі зади русинів та людей інших націй, а молодь дивилася на них і не вірила вже в чистоту України, а тільки в її корумпований роздвоєний тил.
Але Погорєлов не здався. Щоб зона відпочинку була більше на виду, її зробили на березі під філармонією. Міліціонери на неї "стріляли" час від часу своїм орлиним оком, тому вона протрималася до того часу, поки Погорєлов мав якийсь вплив на міську міліцію свого міста. Потім місто в його особі втратило мера — і шар пляжного піску поріс травою, роздягальні й душову розбомбили наші, як "тоті німці" зі свастикою на рукаві. Далі й двомісний туалет хтось перевернув на бік, а потім він зник до останньої дощечки. Якийсь бомж, очевидно, перестав вірити в своїх історичних мерів і заорав туалет сооі під «осооняк»
Але, оскільки В. Погорєлов утратив зону впливу на потенційні зони відпочинку, проблема не зникла. Нова мерія на чолі з С.Ратушняком вирішила не покладатися на свої слабкі сили, на дірявий, як стара рибальська сіть, бюджет, а зробити ставку на словенців та німців. Ті як зроблять щось своїми руками, то й охорону свою поставлять — тому зона відпочинку буде жити довго й невблаганно. Кожен буде просто змушений відпочити там на благо Ужгорода, продуктивності праці його структурних підрозділів і зменшення аури загальноприйнятого психозу у відносинах між людьми різних національностей в ім'я дружби народів усього світу.
СЛОВЕНЦІ ТА НІМЦІ - НАМ НЕ ЧУЖИНЦІ! А МИ ХТО САМІ СОБІ?
У Боздошському парку, який ужгородці не перестають лірично називати Комсомольським, має і з'явитися зона відпочинку у вигляді спортивно-оздоровчого центру з робочою назвою "Водний світ". Спорудженням його займеться німецько-словенська фірма SAFF, де генеральним директором працює Флоріан Морган. Чи не зникне власне парк, дорогий містинам?
Архітектор проекту Норберт Pyre заспокоює, що вирішено максимально зберегти зелені паркові насадження. Олімпійський центр у цьому відношенні матиме олімпійські стандарти".
"Водний центр" у разі реалізації проекту функціонуватиме цілий рік, займатиме площу 25 гектарів. При цьому під спорудами буде 10 га, а іншу площу займатимуть дерева і кущі — влітку зелені, а взимку— сірі.
Будувати майбутнє щастя для стомлених без відпочинку ужгородців потрібно буде 16-18 місяців. Після цього городяни за свої гроші "відтягнуться" на повну котушку — і покупаються, і "посоляряться", і ляжуть під сильні руки масажистів місцевого та закордонного походження. А для тих, кому по дорозі сюди виб'ють зуби, працюватиме і стоматолог.
Коштуватиме реалізація проекту "Водного світу" 27 мільйонів євро.Здавалося, що проект уже готовий, а французькі банки готові відкрили свої ваговиті сейфи для кредитів у бік столиці Закарпаття. До речі, автор ідеї наш "місний" Юрій Бережник. Нині для початку будівництва залишилося з'ясувати нюанси створення фірми. Німецько-словенська сторона зробила проект за власні кошти. Міська влада мала надати зарубіжним і закарпатським діячам максимальну підтримку.
Але цього не сталося. Замість нормальної роботи на розбудову Ужгорода, в парку зробили два масивні смітники. Це страшенно вразило уяву простого ужгородця. І він утратив сповна віру в місцеву владу. Треба би поправити ситуацію чесною роботою, вивезти кудись сміття. І, зрештою, пояснити ужгородцям, чи буде той «Водний світ», про який так багато кричали, чи великі наші мужі «передумали»?
"ЗОНИ НЕ БУДЕ!" - ПОПОВЗЛИ ЧУТКИ, НАЧЕ П'ЯНІ ТІТКИ
Ужгородські шпигуни, на яких не вистачає сил внутрішньої розвідки, розповсюдили таки серед довірливого загалу чутки, що ніякого «Водного світу» в Боздошському парку не буде.
"Буде!" — повідомив минулого року через ЗМІ схвильованим ужгородцям речник Ужгородської міської ради Олег Подебрій і, збентежений такими брехнями, пішов на лікарняний. Про це повідомила мені гарна жінка з сусіднього з Подебрієм кабінету.
На жаль, не стає в Ужгороді туалетів. Давно припинив свою діяльність народний заклад "00" навпроти житла першого всенародного мера Ландовського. Довго втішав студентів та людей безкоштовний туалет в переході транспортного мосту в районі Студентської набережної. Зачинили. Народ тепер просто змушений заповнювати фекаліями навколишній простір, бо свої штани ближчі до тіла.
Оскільки ужгородці ще десять-двадцять термінів будуть голосувати за Сергія Ратушняка — то треба йому і поставити питання про реставрацію громадських туалетів у європейському місті.
Бо і пляжів словенцям та німцям не захочеться робити на землі інтернаціональних дикунів, де під кожним деревом лежатимуть "міни сповільненої дії", психотропної та протипіхотної дії.
НЕ ТОЙ ТЕПЕР УЖГОРОД, І УЖ-РІЧКА НЕ ТА!..
Дим-димок від машин, як дівочі літа, затягує" зашморг на шиї кисню і простого люду, що за транспортний засіб має лише свої топанки. Мог стоїть, пробки на вулицях, як у вухах бюрократів закарпатського гарту. За всім цим і Уж став мілким, брудним, а в спеку-навіть пліснявіє, як очі старої дівки.
І це не ілюзія, що йде від мене — марнотного писаки русинського краю на українських теренах. В річці Уж, за сповіщеннями компетентних джерел, вода й насправді погіршилася з II на III клас. До погіршення якості на один клас призвело збільшення в обмілілих водах елементів заліза, оргофосфатів, амонійного азоту, БСК-5, фенолів та іншого непотребу. Зайдеш у воду здоровим — виходиш злегка калікою. Тут би не завадило під душем сполоснутися, але єдиний душ поламали біля філармонії ті дебіли, що теж рахуються в ужгородцях і дружно йдуть на чергові історичні вибори. Хіба що в Невицькому і можна скупатися, а потім побігти і в оздоровчому комплексі "Камелот" попроситися за свої гривні в їхній душ.
Петро Іваниця, "Правозахист"
Мер Ратушняк догаздувався до того, що замість кави Ужгород пахне ...фекаліями!
Влада насмітила в Ужгороде на 12 мільйонів, але мер платити збитки не збирається (оновлено)
Влада Ужгорода з мером Ратушняком докерувалася до ручки...
АнтиРатизм, або Нереалізована туга за красою
UA-Reporter.com
Комментарии
сарай рома
вор ратушняк проклят