Ужгород: Закарпатські "афганці" вимагають від влади виконання Закону України "Про статус ветеранів війни"

Соціальна справедливість: ідея, що вимагає матеріалізації. А влада ж від простих людей відсторонилася. Людям залишилися холодні Майдани, а “верхам” — теплі кубла з наборами багатійських благ.

Толерантністю, наповненою пронизливим болем за ницість нової влади, позначилося сьогодні пікетування в Ужгороді Закарпатської облдержадміністрації учасниками бойових дій, військовими пенсіонерами, вдовами, членами сімей загиблих. Мета акції — не допустити впровадження в життя бюджету України, де замінена система соціальних пільг адресною допомогою. Забрати у ветеранів війни соціальні пільги на соціальні послуги, транспортне забезпечення, телефонний зв’язок, лікування й медикаменти при неадекватній вартості життя і злиденній пенсії — це означає руками держави наблизити їх фізичний кінець. Учасники акції вимагали збільшення розміру компенсації, яку держава виплачує для сімей, що втратили годувальника на війні (сьогодні цей розмір просто смішний — 29 грн.(?) та перерахунку пенсій солдатам-інвалідам, котрі нині отримують по 270-340 гривень: який трудовий стаж міг бути вісімнадцятирічного юнака, якого забрали на війну, і він став на ній інвалідом?..

— Нас поки мало, але на це не треба зважати , — сказав у виступі перед пікетувальниками голова обласної організації УСВА Сергій Слободянюк. — На жаль, ми звикли довго спати. Коли всіх доведуть “до ручки” — для багатьох може бути вже пізно. Треба боротися зараз проти безчесних дій держави. Державний бюджет, прийнятий у першому читанні, є антисоціальним. Він не враховує інтересів ветеранів війни чи дітей воєнного часу. Ми протестуємо проти згубного ставлення держави до нас. Навколо ідеї соціальної справедливості об’єднується все більше людей, хоча й не всі вже в силі вийти на вулицю, як ми. Маємо сказати своє рішуче слово й за них, яких держава поставили на межу між життям і смертю. На жаль, в новий час на наші десять звернень до обласної влади не надійшло навіть відписок. Дожились! Думають, що до виборів 2006 року ми всі перемремо...

Учасники пікетування в один голос зауважували, що з усіх “зоряних” великих політиків тільки О.Мороз говорить скрізь про виконання прийнятих законів. Іншим вони — “по барабану”.

— Наша ціль — не давати спати на лаврах нашим чиновникам, — сказала голова обласної організації “Захист дітей війни” Лідія Марченкова (на фото), — адже ми тільки й можемо зв’язати дітей війни з холодною, як айсберг в океані сваволі, владою. Ті, котрим у війну ще не було вісімнадцяти, не винні, що їх дитячі роки припали на лихоліття. Ми теж бажаємо жити.

Її заступник Альбіна Головацька додала:

— Маємо і відкритий лист-звернення щодо недопущення при прийнятті Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” ліквідації соціальних гарантій, встановлених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Дійсно, де поділися кошти на шістдесятивідсоткову надбавку до пенсії та компенсації 25-відсоткової плати за комунальні послуги? Дайте нам відповідь!

Чисельні лозунги на пікетуванні говорили самі за себе — “Афганці” Закарпаття вимагають виконання Закону “про статус ветеранів війни...”!”, “Державний бюджет 2006 — антисоціальний!”, “Прийняли закони — виконуйте!”, “Рік ветеранів — без ветеранів?” тощо.

Учасники пікетування прийняли звернення до голови Закарпатської обласної ради М.Андруся та голови Закарпатської ОДА О.Гаваші. Його текст зачитав перед присутніми Станіслав Матвієнко. Всі підписалися, підтримавши його, і група уповноважених на чолі з С.Слободянюком Л.Марченковою передала звернення адресатам.

Яким буде відлуння з печер нової(?) влади?



Василь ЗУБАЧ, Сергій РОМАНЕНКО.