Загрозливі цифри

Як повідомляє МОЗ, за дев’ять місяців цього року рівень материнської смертності зріс на 22%, або на 11 випадків (тобто маємо 18,3 смертей на сто тисяч народжених живими порівняно з 2004 роком – 14,2). За дев’ять місяців 2005 року зареєстровано 57 випадків (2004-го впродовж року – 59), з них більша частина випадків (31) – у містах.
Третина жінок помирає у медичних закладах, розташованих у сільській місцевості. Зростання показника материнської смертності відбулося у 13 регіонах. Найвищі показники зареєстровано в Кіровоградській (45,9) і Чернівецькій областях (40,3). Рівень материнської смертності знизився у п’яти регіонах. Не зареєстровано випадків смерті матерів у Тернопільській, Херсонській областях та і в місті Севастополь.



Зросла і смертність малюків. А саме: за дев’ять місяців цього року зросла на 4% і становить 9,96 проти 9,57 на тисячу народжених живими. В абсолютних числах: у віці до року померло 170 дітей; народилося живими малюків менше на чотири тисячі (за оперативними даними).



Зростання показника смертності дітей віком до року відбулося у 19 регіонах: найвищі темпи зареєстровано в Закарпатській області (63%). Останні чотири рейтингові позиції за рівнем смертності дітей першого року життя займають Чернігівська (13,42), Закарпатська (12,83), Чернівецька (11,91) й Івано-Франківська (11,89) області. Значно нижчі від загальнодержавних рівні втрат новонароджених у Київській (7,4), Хмельницькій (7,8), Тернопільській (7,86) областях і в місті Київ (7,86).



Фахівці вважають, що зростання дитячої та материнської смертності відбулося через зниження уваги в регіонах до проблем перинатальної охорони плоду, зволікання у впровадженні сучасних перинатальних технологій, недостатню роботу з вагітними тощо.



Нещодавно в МОЗ відбулася селекторна нарада з питань материнської та дитячої смертності за участю першого заступника міністра Віктора Весельського, керівного апарату та головних фахівців МОЗ. На нараді зазначили, що для покращання ситуації важливими є комплексний міжвідомчий підхід до вирішення соціальних питань, зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, укомплектування високопрофесійними кадрами, створення умов для їхньої роботи, насамперед у сільській місцевості.



Загалом для поліпшення становища необхідно: вирішити питання пріоритетного фінансування закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу дітям і матерям; переоснастити відповідно до сучасних вимог пологові, неонатологічні та реанімаційні відділення лікарень; забезпечити реанімобілями акушерські невідкладні та неонатологічні бригади; укомплектувати лікарями-неонатологами пологові стаціонари та реанімаційні відділення для немовлят дитячих лікарень, підвищити якість підготовки фахівців в інтернатурі тощо.



Львівська Газета