Закарпаття: національно-культурні товариства

Закарпатська облдержадміністрація приділяє значну увагу питанням забезпечення прав національних меншин краю. Діяльність національно-культурних товариств та громадських об’єднань Закарпаття, їхні проблеми та потреби розглядались у середу на зустрічі голови ОДА з керівниками об’єднань нацменшин. На сьогодні в області діє 51 громадське об’єднання національних спільнот та етнічних груп, в тому числі 11 – угорської, 15 – ромської (13 товариств і 2 асоціації), 4 – словацької, 3 — російської, 5 – русинської, 4 – румунської, 2 – німецької та 2 – єврейської. По одному об’єднанню мають польська, вірменська, білоруська та азербайджанська громади. І нещодавно було зареєстроване ще одне громадське товариство – “Еллада”, яке об’єднало греків Закарпаття. В області створена унікальна мережа освітніх та культурно-мистецьких закладів, що зробило Закарпаття базовою областю у забезпеченні державної політики та соціальних гарантій представників національних меншин. В Ужгороді діє єдиний в Україні Центр культур національних меншин Закарпаття, крім того, в Мукачеві – Центр німецької культури “Паланок”, в смт Солотвино Тячівського району – Центр румунської культури і в обласному центрі – Центр ромської культури “Романі Яг”. Мовами нацменшин проводиться навчання у 128 загальноосвітніх школах області, видається 30 періодичних видань. Отже, не дивно, що присутні на зустрічі керівники національно-культурних товариств в один голос відзначали велику роботу обласної влади щодо вирішення національних питань. Відтак присутні на зустрічі лідери національних спільнот поділилися проблемами, з якими стикаються в роботі. Йшлося, в основному, про фінансову підтримку та поліпшення матеріально-технічної бази товариств. Так, виконавчий директор музичного товариства “Лаутарі” Вільмош Пап просив посприяти в кінцевому вирішенні питання з приміщенням для ромського театру та фінансуванням його діяльності, а голова Закарпатського угорськомовного наукового товариства Петро Лизанець – про допомогу у виданні українсько-угорського словника. Іван Різак дав конкретне доручення: питання про фінансування ромського театру виноситься на чергову сесію облради. Буде вирішено і фінансовий бік видання словника. Підтримав керівник області і прохання єврейського товариства про встановлення на території колишнього цегельного заводу по вул. Минайській в Ужгороді пам’ятного знаку жертвам Голокосту (у роки війни тут було єврейське гетто). Дано низку доручень і з інших порушуваних питань.