Найзахіднішому східнослов’янському місту Ужгород — 1113 років!

«903 року з дня народження Хрис-та вождь Алмош, виславши свої війська, зайняв град Гунг і весь край, що між Тисою і Бодрогом до Угочі, підкорив усе населення й захопив замок Боржа», — розповідається в угорському літописі невідомого автора XII сторіччя «Геста гунгарорум» («Діяння угорців»).

Ужгородський замок.

Князь Лаборець: міф чи реальність?



Це перша письмова згадка про Ужгород — нинішню закарпатську столицю. В розділі цього літопису «Про фортецю Гунг» анонімний автор детально описав прибуття угорців до Ужгорода. Тут вождь угорських племен Алмош улаштував гучний бенкет, що тривав протягом чотирьох днів. А на четвертий він призначив свого сина Арпада вождем і командувачем угорськими племенами. Осівши в Ужгороді, угорці перетворили місто у воєнну прикордонну фортецю. Звідси Арпад посилав своє військо для завоювання інших закарпатських земель.

І ось ми в замку. Розташований на високому пагорбі, він оточений високими мурами. Здаля він виглядає, ніби містечко. Захисні мури добре збереглися: цемент наших прапращурів засвідчив свою якість на віки.

«Колись на цьому місці, — розповідає завідувач Ужгородського історико-краєзнавчого музею Людвіг Філіп, — у VІІІ-Х сторіччі було городище літописних білих хорватів, держава яких тоді сягала від Морави до Південного Бугу. Замок за тих часів мав трохи інший вигляд. Як відомо з історичних джерел, угорський король Бейла тільки після татаро-монгольської навали 1241 року наказав зводити по всій Угорщині для захисту своїх кордонів кам'яні замки, й Ужгородський замок, зокрема».

Людвіг Філіп розповідав, а ми ніби подорожували у глибину часів Певно, саме на цьому замковому подвір'ї, де ми ведемо розмову, 903 року пили угорські воїни вождя Алмоша влаштувавши гучний бенкет на честь взяття граду Гунг. А потім знущались над князем Лаборцем, який керував обороною граду. Принаймні, так розповідається в легенді.

Потім Лаборця кочівники повісили. А його мертве тіло кинули в річку, що протікає в сусідній Словаччині, яка й донині носить його ым’я - Лаборець. Проте чи ыснував насправді князь Лаборець як історична особа, вчені й досі не мають підтверджень. Але, скоріше за все, легенда правдоподібна. Вона передавалась із покоління в покоління. Бо хтось же мусив керувати обороною граду Унга, про яку згадує анонім в угорському літописі «Геста гунгарорум»!

Утім, першою датою, пов'язаною з Ужгородом, згідно з історичними джерелами, є 896 рік. Саме цього року угорські племена захопили південне Потисся. До речі, 1896 року з нагоди цієї дати на території нинішньої Саболч-Сатмарської області Угорщини встановлено пам'ятний знак — 1000-річчя надбання угорцями батьківщини. Друга дата - 898 рік. Її згадує літописець Нестор у розповіді про перехід угорців через Карпати та їхню боротьбу зі слов'янами. Особливо варте уваги, підкреслив Людвіг Філіп, що автор літопису «Геста гунгарорум» називає Гунг, тобто Ужгород, містом. Ужгород на той час мав сильну фортецю. В кінці IX століття тут вже була розвинута торгово-ремісницька діяльність городян.

Словом, Ужгород сформувався як слов'янське місто тоді, коли на сході з'явились міста Іскоростень, Полоцьк, Смоленськ, Перемишль, Червень. Переростання Ужгорода в ранньофеодальне місто, як стверджують науковці, відбулося на основі об'єднання старослов'янських поселень на Радванці (нині Східний мікрорайон міста), Галаґова (тепер центральна частина Ужгорода) навколо фортеці на Замковій горі.



"Невже Ужгороду - 1100, коли Дніпропетровську - тільки 200 років?"



На початку 70-х років минулого століття за ініціативою групи науковців - доктора історичних наук, професора Івана Гранчака (нині покійного), доктора філологічних наук, професора Павла Чучки, кандидата історичних наук Степана Пеняка та інших була проведена чимала науково-дослідницька робота з вивчення історії Ужгорода. Дійшовши висновку на основі історичних, археологічних, лінгвістичних даних, закарпатські науковці 1973 року з відповідним документом звернулися в Київ, у ЦК Компартії України. Мовляв, так і так, Ужгороду 2003 року виповниться 1100 років, просимо дати дозвіл на відзначення ювілею.

Ці матеріали там уважно розглянули. А потім на високому рівні раптом посипались дзвінки. «Ми не знали, що Ужгород має таку цгкаву й славну історію», «Ужгород заслуговує на проведення ювілею», — лунали епітети з вуст компартійних функціонерів. Але дозволу на відзначення 1100-річчя Ужгорода закарпатці не отримали. Між тим усі були впевнені, що святкування, славного ювілею таки відбудеться. Але, не дочекавшись офіційного дозволу, в місті повсюдно на афішах рекламувалося про святкування 1100-річчя Ужгорода, видавались буклети, навіть виготовили спеціальний значок. Та святкування ювілею на офіційному рівні так і не відбулось.

«Ми здогадувались, — пригадував нині покійний Василь Керечанин, — що надіслані матеріали про історію міста над Ужем вразливі тим, що не наводилася кокретна дата про час переростання Ужгорода, як великого поселення, в місто. Висновок про це ми зробили на основі порівняльних даних. Але якщо такий метод визнається в науці, то, мабуть, офіційним Києвом за компартійних часів він тоді не сприймався».

Але не там був заритий собака! Клопотання закарпатських науковців про відзначення ювілею просто співпало з святкуванням 200-річчя Дніпропетровська. А тоді найвищою посадовою особою, до речі, був виходець із Дніпропетровщини. «Як це так, Ужгороду — 1100, а промисловому гіганту Дніпропетровську - тільки 200і?» Так клопотання закарпатців і залишилось «під сукном».

Покидаючи замок, торуємо вузькими звивистими вуличками, укладеними стародавньою бруківкою. Щось тут розвалювалось, щось перебудовувалось, але знак багатьох століть нічим не зітреш! Протягом 1113 років кожний вік залишив тут свої сліди — цікавіші один одного. Навіть важко собі уявити, що наше місто старіше Москви, Львова Та це гола правда, як стародавні мури града...



Іван Жирош, Філіп Жирош, "Вісті Ужгородщини"



НА ЧЕСТЬ СВЯТКУВАННЯ 1113-ї річниці УЖГОРОДА В МІСТІ ПРОЙДУТЬ КУЛЬТУРНО-МАСОВІ ТА СПОРТИВНІ ЗАХОДИ





Урочистості розпочалися вчора, 29 вересня, а завершаться в неділю, 1 жовтня. У програмі заходів кожен з жителів та гостей закарпатської столиці віднайде заняття до душі. Починаючи з осіннього ярмарку «Золота осінь», що відкрився у п’ятницю, - до різноманітних концертних програм. А в неділю віруючі матимуть нагоду прослухати святкову літургію у Горянській ротонді -найдревнішому вітчизняному храмі.

Не нудьгуватимуть і любителі спортивного відпочинку. Вони зможуть взяти участь у всіляких змаганнях. В неділю, на площі Театральній, відкриється IX Міжнародний фестиваль театрів для дітей «Інтерлялька-2006». Опівдні колективи шкіл міста, училища культури, духові оркестри, народні, та фольклорні колективи розпочнуть свої виступи на площах Театральній, Шандора Петефі, Кирила і Мефодія, вулиці Михайла Грушевського. До речі, вперше День Ужгорода з нами відзначатимуть корифеї фольклору - колектив зі словацького м.Вранов-над-Топольов (площа Поштова) та запальний грузинський ансамбль пісні й танцю (великий зал філармонії).

Урочисте міське віче та вручення нагород лауреатам «Почесної відзнаки Ужгородської міськради» пройде у краєзнавчому музеї, початок о четвертій. Організатори заходів не забули й про найактивніших учасників - молодь. Компанія мобільного зв'язку «Київстар» підготувала розважальні програми, дискотеку для гостей та городян. А на завершення свята у вечірньому небі -святковий феєрверк!