"Римський папа" і його файта, або Чому опинився на смітнику Великоберезнянський "білий дім"?

Їду на маршрутному таксі у Великий Березний. Є такий райцентр у Закарпатській області суверенної, як сонце, України. Там має відбутися пленарне засідання п’ятої сесії районної ради 5 скликання. Я запитав у маршрутці про те, як ставляться прості люди до районної еліти?

— Вони всі живуть в Ужгороді, — відповіли мені. — До обіду з’їжджаються на роботу. Потім гарно обідають, збираються додому й від’їжджають. Наступного дня сценарій повторюється. До району їм діла немає.

Я звик, що закарпатці заздрять «вершкам суспільства» до того часу, поки самі не стають ними, а тому не дуже повірив фантазіям простого люду.

Поряд із «білим домом» столиці Великоберезнянського району бовванів на тлі сірого неба кінотеатр з італійською національною назвою — «Рим». «Тут «Рим», а поряд у владному будинку — «папа римський», — жартома подумав я. З відчинених дверей «білої оселі» війнуло холодом, як із тюрми, а тому я до початку сесії походив довкола «Рима» і РДА з райрадою вкупі.

— Обалдіти! — сказала би проста закарпатська молодь модерного спрямування. Довкола «серця району» лежали просто-таки завали сміття. І ось ця керівна «хатина» на смітнику уособлює для населення Великоберезнянщини Україну!!! Як же вони про нашу соборну матінку подумають? Питання, думається, не потребує відповіді.

Я можу сказати зразу, що добрим словом не подумають.

Є, знаєте, стихійні сміттєзвалища в Ужгороді, є і в Хусті, але щоб прямо біля владних осель таке діялося — то такого ще не бачив. Цікаво, що про таку фактичну ідеологічну диверсію проти іміджу України мовчить, як щур у борошні, представник СБУ в Перечинському та Великоберезнянському районах. Очевидно, цей пан не на своєму місці, і обласному очільнику «безпекашів» Тибенрію Дурдинцю варто зробити жорсткі висновки?

…В складі районної ради — 45 депутатів, прибуло — 34, а ще приїхали з оказією представники місцевої влади. Голова ради В.Канюк розпочав засідання. Він в основному і грав «першу скрипку» протягом усього засідання. Голова РДА Мирослав Брецко біля нього весь час зберігав незворушне мовчання. Подібно англійській королеві біля свого прем’єра Тоні Блера. Кидалось у вічі, що депутати почувають себе якось пригнічено, як представники Іраку на зборах під прицілом американських автоматів. Зашореність пора би викинути на смітник! Демократія, панове! Ви, а не київські дядьки, є господарями своєї долі. Творіть же свою історію, правильно виділяйте земельні ділянки, не крадіть, прибирайте сміття біля «білого дому» і своїх осель і будьте щасливі на «многая і благая»… Та, на превеликий жаль, конструктивну активність демонструвала тільки єдина фракція — Партії регіонів України. Її представник Іван Олійник відразу ж запропонував, аби «питання бюджету і соціально-економічного розвитку району розглядати в першу чергу». Чомусь цю правильну методологічну пропозицію не прийняли. Хоча й Президент України за це обома руками. Регіонали подали ще ряд запитів. Зокрема, про недолуге закриття бактеріологічної лабораторії при санепідемстанції, ніби в районі не отруюються регулярно люди від «високого» рівня продовольчого «сервісу». Останнє, слава Ісусу, підтримали всі.

Це підтвердила, скажімо, ще одна провісниця світла в кволому антидемократичному житті Великоберезнянщини — депутат Наталія Качалаба, представниця В.Литвина в цьому нещасному районі. Вона зауважила, як реаніматолог, що люди продовжують отруюватися сурогатними алкогольними напоями. Заступник начальника райвідділу внутрішніх справ Ростислав Кульчицький, повідомив на це, що відомі чотири факти продажу «лівої» горілки. Остання від продавців вилучена, а матеріали на зловмисників передані до суду. І скрушно додав:

— Без керівників на місцях, депутатів районної ради це питання в повному об’ємі вияснити важко. Добре, що на 27 березня небайдужі до справ у районі правоохоронці намітили зустріч із цього приводу. Адже вісімдесят відсотків із тих, котрі останнім часом померли в районі, пішли на той світ саме від алкоголю. Слід зміцнити контроль за продажем алкоголю неповнолітнім. Тут свою роль мають відіграти дільничні міліціонери. Але це їм не завжди під силу, бо, приміром, у Лютій — чудовий дільничний, за ним закріплений мотоцикл, але транспортний засіб не завжди на ходу. На пленарному засіданні йшли, як сірі хмари в осінньому небі, один за одним звіти, схожі на виголошувані в застійний час із комуністичних та комсомольських уст.

Конструктивна правда прозвучала знову ж таки від регіонала Василя Кірика:

— На всіх рівнях району йде хвальба (це слово чомусь викликало величезне роздратування у голови ради В.Канюка. — Авт.), що ми виконали бюджет по власних доходах на 100,6%. Але в той же час звертає на себе увагу такий економічний показник, як спад виробництва в районі в 2006 році на 39 відсотків. Це означає, що приблизно на десять процентів зменшилися надходження в бюджети всіх рівнів. Наш район за результатами минулого року названий новим словом — депресивний, а голова РДА не хоче працювати, а тому пропонує не вважати район промисловим.

— Окремо хочеться проаналізувати видаткову частину районного бюджету за 2006 рік, — продовжував пан Кірик. — Найбільше непокоїть те, що відділ культури РДА, який налічує близько 120 чоловік, мав бюджет 911053 гривні, а бюджет районної ради становить 692341 гривню при… п’ятнадцяти службовцях місцевого самоврядування. А ще дані службовці мають можливість дзвонити на «УТЕЛ», користуватись Інтернетом і загалом мати середню заробітну плату по раді понад 2370 гривень без нарахування. А чи має такі можливості більшість наших сільрад, яким заборонено підключати і «УТЕЛ»?.. Але формула, за якою розпоряджаються бюджетом для органів управління, одна — на фінансове управління визначальний вплив має голова райради В.М.Канюк. Згідно постанови КМУ № 1349 від 3 грудня 1997 року, районна рада може мати не більше 12 штатних одиниць, а на даний час, за наданою інформацією, має п’ятнадцять чоловік. Але є інформація, що із бюджету районної ради за цивільно-правовими договорами фінансуються ще 6-7 чоловік, а, може, й більше. Задамося питанням, а на підставі чого районний бюджет фінансує таку кількість прибиральниць, сторожів тощо (дійсно, бо недоцільність цього показує сміттєвий вал, що поглинув районну адміністрацію. — Авт.)? Жаль, що досі не діє постанова КМУ № 174 від 7 лютого 2007 року, яка установлює конкретну штатну чисельність органів місцевого самоврядування. За обома постановами кожна сільська рада має право мати не менше 5-6 штатних одиниць. Але сільради їх не мають, бо бюджет ділить район. Як може таке бути, щоби районна рада мала грошей по зав’язку, а більшість сільських рад мали фінансовий ресурс на чотири-п’ять місяців на найголовніші потреби без надбавок і премій? В.Кірик резонно підтримав представника фінансового управління ОДА Ларису Теличко, яка відмітила негативні тенденції фінансового розвитку району в номері «районки» «Карпатська зірка» від 16 березня 2007 року. Вона наголосила на високому проценті дотаційності, який потрібно зменшувати за рахунок вкладень у бюджет розвитку. Бо нинішня ситуація показує, що наразі на Великоберезнянщині не підтримується створення нових виробництв, відкриття нових підприємств і вдосконалення інфраструктури.

У цілому стан справ у районі для потенційного інвестора показали би… туалети в «білому домі». В правому крилі на першому поверсі є жіноча вбиральня. За логікою, в лівому мала би бути чоловіча. Там чомусь знаходився туалет «змішаного користування», тобто на вивісці пікантно виднілися чоловік із жінкою вкупі. Немовби в кабінеті для робочого швидкого комісарського сексу після Великого Жовтня. Та для інтиму цей розплідник бактерій не дуже годився. Я декілька разів пробував підняти керамічну покришку на унітазі. Вона весь час падала, як надії великоберезнянських трудящих на ліпше життя.

«Білий дім» і кінотеатр досі стоять серед великого смітника. Напрошується потреба проведення суботника, щоб з’явилася перед очима народу конструктивна картина зовнішнього обличчя влади, а потім цей приємний вигляд слід було би підтвердити і конструктивною роботою.

А кінотеатр «Рим» виявився кінотеатром «Мир». Просто чи сама влада, щоб показати свою насмішку над Україною, чи якісь підгулялі парубки, щоб пореготати над місцевою владою, перевернули вивіску задом наперед.

А, може, то євреї якісь з Ізраїлю приїжджали?

Вони ж читають навпаки.

Не знаю.

Але знаю точно, що в Ізраїлі такого безладу немає.



Василь ЗУБАЧ, "Закарпатська правда"