В Ужгороді говорили про слов’янський світ

В Ужгородському прес-клубі реформ відбулася презентація книги Дмитра Дорошенка „Слов’янський світ у його минулому й сучасному”. Свого часу видані у Берліні 3 томи оригінальної праці відомого українського науковця-історика віднайшли, опрацювали та перевидали ужгородський науковець Любомир Белей і видавництво „Ґражда”. Любомир Белей переконаний, що наразі зі слов’янством в українському суспільстві пов’язане суцільне невігластво. „Усі вважають, що добре володіють предметом, — сказав Л. Белей на презентації. — Однак це зовсім не так, навіть серед наукових кіл. На жаль, сьогодні в країні експлуатують поняття слов’янської єдності, братерства сусідніх народів. При цьому з усіх слов‘ян чомусь згадують лише росіян, білорусів та казахів. Ще понад 80 років тому році ми мали безцінну грандіозну працю Дмитра Дорошенка „Слов’янський світ”. Це була голосна заява в інтелектуальній царині, однак той голос почули не багато людей, адже книга була видана мізерним накладом і сьогодні навіть у провідних бібліотеках країни нема усіх трьох томів”. Любомир Белей також вважає, що Д. Дорошенка українська історія несправедливо обділила увагою громадськості. Видання „Слов’янського світу” науковець назвав подією загальноукраїнської ваги, що введе Ужгород у загальнонаціональний науковий контекст.

Директор видавництва „Ґражда” Іван Ребрик нагадав, що Д. Дорошенко не чужий Закарпаттю: ще на початку своєї роботи „Ґражда” видала його працю „Угорська Україна”. „Література такого штибу хоч і не є комерційною, однак завжди перебуває у полі нашого інтересу, — каже І. Ребрик. — А видання, яке сьогодні презентуємо — унікальне та надзвичайно важливе для усіх слов’ян”. За словами І. Ребрика, праця побудована так, що читач отримує вичерпну енциклопедичну інформацію, аргументовану статистку одразу у декількох галузях — про етнографічні межі народів, опис території, історія, література, віросповідання, музика, архітектура, живопис, історія друкарства та преси тощо кожного із слов’янських народів. Кожен розділ містить посилання на багатющу джерельну базу, вражає багатством фактичного матеріалу та глибиною аналізу. Відсутня будь-яка тенденційність чи упередженість при поданні матеріалу, адже автор свого часу відійшов від політики та опрацьовував матеріал суто як науковець. Кожен з розділів „Слов’янського світу” присвячений окремому слов’янському народу — білорусам, болгарам, росіянам, кашубам, лужицьким сербам, полякам, сербам, хорватам, словакам, словінцям, українцям, чехам. Праця чітко зорієнтована на українського читача, подаються свідчення про українсько-слов’янські впливи та взаємини.

Науковий редактор видання Любомир Белей стверджує, що праця „Слов’янський світ” аж ніяк не застаріла не лише в науковому, а й суспільно-політичному аспектах: чимало фактів та спостережень Д. Дорошенка є більш ніж актуальними для українського сьогодення. А сама книга викличе чималий резонанс в Україні, а також у всьому слов‘янському світі.

Натомість Іван Ребрик зауважив, що видавництво розраховує в основному на Львів, Київ, Івано-Франківськ, але зовсім не на Закарпаття: „Ужгород все ще не став повноцінним споживачем літератури. Подібну книгу у нас придбають від сили 50 осіб. На жаль, досі ми маємо у видавничих планах т.зв. планово збиткову літературу. Що найгірше — цими книгами виявляються якраз дуже вартісні речі”.

У найближчих планах „Ґражди” видання творів, документів і матеріалів з життя видатного закарпатця — Федора Потушняка (упорядник — Михайло Тиводар).