У царстві бука і модрини
В хащах мчав наш паротяг, а конкретно - вантажівка, а дух І.Костіва витав над нами, хоча його й не було.Ми побачили на рахманній галявині розсадник лісових деревцят, де купчилися тендітні паростки яблуні лісової, дубів червоного і скельного, каштана їстивного, горіха чорного, груші звичайної та липи дрібнолистої. Та лірика була лише від погляду на наочні результати, а на ділі не так легко далися до догляду плоди-сіянці лісівницької праці.
Навіть для собак потрібна дисципліна
Лісничий Михайло Свида розповів, що в сіянців якийсь підступний хробак з'їдав корінці. Що робити? Він понатикував на лілянці довгих гвіздків у землю, з'єднав між собою мідним дротом, а потім перепустив через них електрострум. Хробаки нагору так і поперли, а вгорі померли. Подібно і в рідному Пацканьові пан Свида віднадив від ходіння в чужі двори місцевих псів, яких і так забагато, а коли вночі відпустять - то взагалі життя нема: скавучать у дворі до ранку. Тож М.Свида причепив до бляхи "нуль", а до горщика з їжею фазу, і коли собака ставала на бляху і втикала ніс у горщик - ланцюг замикало. Собаки Пацканьова, порозбивавши носи з переляку об мур Свидиного сусіда, перестали ходити в чужі двори, а коли вдома їм несли їсти - тікали і підтискали хвіст.
Михайло Свида не тільки електрик і лісівник. Він ще й фермер. 108 тонн хліба намолотив минулоріч. Неабиякий урожай картоплі й кукурудзи має. Тридцять свиней тримав, одначе потім, за його словами, "це свинство набридло". Він мав на увазі не тварин із п'ятаками-носами, а те, що від фермера закуповують м'ясо по вісім гривень за кілограм, а народові продають за 25. Логіки в цьому він не бачив, а без логіки лісники працювати не люблять.
Не лісгосп, а міждержавний вузол
На заході Ужгородський держлісгосп межує із словацьким держлісгоспом, а на півдні - із угорською дирекцією в Ніредьгазі. Лісова площа господарства становить 17400 га, з яких лісовою рослинністю вкрито 17 тис. га.
- Держлісгосп приділяє значну увагу збереженню решток природних лісів та розведенню дикої фауни, - розповідає І.Костів. - У Велико-Доброньському лісництві організований спеціальний зоологічний заказник загальнодержавного значення на площі 736 га. Тут, у заплавних ясенево-дубових, тополевих та вербових лісах існують сприятливі умови для популяцій рідкісних сірої чаплі, чорного лелеки, косара, лебедя-шипуна, гоголя, бекаса тощо. А зі ссавців привільно почувають себе козуля, видра, дикий кіт, вепр, борсук та інші. Полювання на них заборонене.
- Лісівники Ужгородщини, - вступає до розмови спеціаліст із лісовідновлення Світлана Костів, - не забувають про свої прямі обов'язки - плекати нові бучини та діброви, охороняти їх, вести господарство грамотно і комплексно. Догляд за лісовими культурами зроблений на площі 150 га. Для забезпечення лісовідновлення, озеленення кожен рік заготовляємо насіння лісових порід близко тонни і висіваємо в лісових розсадниках, схожих на Анталовський. Закуповуємо насіння швидкоростучих і технічно цінних порід - модрини, дугласії, ялини колючої - в Словаччині. За сприяння Ужгородської райдержадміністрації розвезено в 33 сільські ради 3700 саджанців десяти видів для озеленення.
Таких корисних справ не злічити.
Тому й люблять Івана Костіва та його колег прості люди, а попереду їх іде народний трибун Дмитро Кешеля зі своїми соратниками, схожими на лісівників, але в душі добрих, як кандидати в Президенти України до виборів. Василь Зубач