ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Кіт Леопольд і миші

    24 сентября 2020 четверг
    Аватар пользователя ОРД

    Як стало відомо із компетентних джерел, 16 червня 2012 р. (у вихідний день – суботу), у службовому приміщенні хімічного факультету о 10-й годині не зрозуміло за чиєї вказівки чи ініціативи та за чиєї організації відбулися збори заздалегідь поінформованих кількох «своїх» деканів втягнутих попереднім керівництвом Ужгородського національного університету у політичне протистояння з місцевими і центральними державними органами влади. Той факт, що у вихідні та позаробочі години попереднє керівництво вузу часто проводило усілякі посиденьки і приймало доленосні у житті закладу рішення, журналістів та громадськість краю не надто й дивує.
    Що на цей раз стало причиною такої миттєвої самоорганізації частини факультетських очільників вишу у суботній ранок на факультеті, декан якого, доктор хімічних наук, професор Василь Лендєл посеред навчального процесу, у носа, як то кажуть, перед самою вступною кампанії перебував у законній відпустці, не зрозуміло? Втомився, мабуть Василь Георгієвич від шаленої агітації, від якої на хімфаці вчаться всього кілька студентів-контрактників. З такою «агітацією» цього року можна і державне замовлення не виконати. А тоді, мабуть, буде догана. Тож невже на цей раз турбота окремих деканів про долю вузу, який як і всі інші виші України стоїть на порозі нової вступної кампанії і хвилюється про максимальне виконання ліцензійного набору студентів, від контингенту якого, а також кількості годин з навчального плану факультетів залежать ставки і штати будь-якого ВНЗ, зібрала їх в одну потужну команду управлінців?
    Як було з’ясовано журналістами нашого видання не всіх деканів скликали на нараду і на цей раз. Що відбулося на хімічному факультеті, ми вирішили з’ясувати у в.о. ректора Віталія Ніколайчука. Але виявилося, що його на нараду деканів ніхто не запрошував. А хто тоді затіяв весь отой сир-бор? Уже під час наради стало зрозумілим, що «воду замутила» співголова Конференції зборів трудового колективу, голова профспілки викладачів і співробітників УжНУ п. Тамара Суран. Начебто їй, з її слів, доручив один із керівників вишу зібрати частину невдоволених деканів новим розподілом навчально-педагогічного навантаження, що з’явилося в наказі в.о. ректора напередодні. Ним середнє педагогічне навантаження було піднято до рівня 800 годин, тобто на 5-7% вище минулорічного.
    Дивує у цій ситуації свідоме саботування ректорських наказів деканами окремих факультетів, на яких роками ліцензія не заповнюється, студентів-контрактників навчається як «кіт наплакав», а деякими з них (деканом фізичного факультету) навіть не заповнюються й державні місця, у той час як відрахування студентів за неуспішність аж ніяк не зменшилася, як це частенько буває на філологічному факультеті, особливо на ДЕКах. Виходить парадоксальна ситуація, за якої студентів на деяких факультетах меншає з року-в-рік, а ставки скорочувати бунтівні декани не хочуть. Та все ж, мабуть, доведеться.
    Отож, проблема не в тому, що збільшилося середнє педагогічне навантаження на одного викладача, а в тому, що несучи безпосередню відповідальність за невиконання обсягу ліцензійного набору студентів, окремих деканів бентежить не прийдешня вступна кампанія, а задоволення власних амбіцій, зокрема, роздутих на факультетах штатів, приховання від громадськості справжнього якісного складу кафедр, багато з яких не відповідають ліцензійно-акредитаційним вимогам, що може негативно позначитися на збереженні за вузом ІV-го (найвищого) рівня акредитації уже через рік. Тому, як то кажуть, і шукають наперед, хто то міг бути винним у разі не проходження акредитації вузу за найвищим рівнем.
    Промовистим прикладом може слугувати математичний факультет, який очолює кандидат технічних наук Микола Маляр, тоді як на інженерно-технічному факультеті катастрофічно не вистачає дипломованих фахівців такого рівня. У той же час на математичному факультеті вистачає своїх висококваліфікованих спеціалістів-математиків для зайняття керівних посад. Дивно також виглядає, що п. Маляр своє педагогічне навантаження чомусь виконує не на рідному факультеті, де він нещодавно ще й пройшов на чергове завідування кафедри без оголошення конкурсу, а на економічному. Чому б це? Мабуть тому, що там більш платоспроможні студенти. Ми віримо п. Маляре, що Ви патріот свого факультету, тому продемонструйте читачам Закарпаття онлайн своє навантаження згідно «Закону про доступ до публічної інформації». Чи це є службовою таємницею?
    А з якого це переляку п. Суран скликала нараду без погодження з в.о. ректора? Начебто її посада завідувача кафедри російської мови чи голови профспілок Університету ніякого відношення до адміністрації вузу не має. А якщо має, то чому профспілки, які за законом представляють інтереси всіх співробітників вузу, запрошують на незаконні зібрання «по-суботам» лише частину деканів? Тамара Іванівна, Ви що інтереси більшої частини деканів, нарешті свого співголови Зборів конференції трудового колективу в.о. ректора, інших посадовців в Університеті, які чесно на рахунок профкому платять свої членські внески і ні разу не їздили за свою багаторічну трудову діяльність на оздоровлення, не представляєте? Невже простих викладачів, лаборантів, диспетчерів, яким Ви будуєте дешеве житло, а може чиїсь інші, кишенькові, політичні, релігійні? Де Ваші пропозиції як наповнити спецфонд Університету і зберегти від скорочення штатних працівників? Якщо їх немає, то може настав час задуматися чому?
    Подібні «збори» деканів – не що інше, як витівки двох мишей проти кота Леопольда із відомого радянського мультиплікаційного блогбастера. Це брудна підкилимна війна проти свого вузу, його законного власника – в особі Монмолодьспорту держави, свідома підготовка зірвати вступну кампанію, спроба нав’язати силові та інші деструктивні рішення, про які у ректорській доповіді на останній Вченій раді Університету не йшлося ані слова.
    Тож, любі хлопчики і дівчатка, живіть дружно, бо можете залишитися і без студентів, і без вузу найвищого рівня акредитації. Але на цей раз, уже з вашої вини і вини тих режисерів, які вами ще так вправно маніпулюють і використовують у своїх брудних передвиборчих технологіях. Як нам стало зрозумілим, нічого спільного між ними і рутиною вашого навчально-виробничого процесу немає. Зосередьтеся краще на самооцінці та самоаналізі, дбайте як набрати найкращих студентів і чим побільше, пропонуйте їм якісніші послуги у навчанні та в умовах проживання, а не воюйте з державою і своїм рідним Університетом за чужі інтереси, бо все рівно програєте.

    Рейтинг: