Закарпатська карта курортного літа, або Де відпочити на Берегівщині?

У це надзвичайно спекотне літо хочеться хоча б на вихідних вибратися із сім'єю кудись поближче до води. У тих населених пунктах, де є річка, це зробити набагато простіше. У Берегові єдина водна
артерія - канал Верке давно не придатний для купання. Отже, доводиться шукати йому альтернативу.

Досить багато берегівців та гостей міста відвідують басейн з термальною водою, який діє при УСБ «Закарпаття». Останнім часом навколо басейну царює справжній ажіотаж - щодня сюди приїздять десятки автобусів з різних санаторіїв та будинків відпочинку, тож, буває, навіть не проштовхнутися.

Надзвичайно популярною є і зона відпочинку «Шошто», де також є два відкриті басейни з термальною водою.

Ціни там практично ті ж. Єдине, що тут планують на найближчі роки, - провести реконструкцію, побудувати додаткові басейни, в тому числі криті. Взагалі родовища термальних вод на Берегівщині підприємці мають намір використовувати з перспективою на майбутнє. Адже розвідані подібні, окрім Берегова та Косина, ще й у Великій Бакті.

Ще один комплекс для літнього відпочинку знаходиться у селі Дийда, де на штучному озері (колишньому піщаному кар'єрі) три роки тому почали розбудовувати пляж та кемпінг «Бумеранг». У будній день вхід для дорослих на облаштований пляж коштує 10 гривень, у вихідні—20. А діти до 12 років мають змогу полежати на пісочку безкоштовно.

У вартість вхідного квитка входить користування лежаком-шезлонгом з парасолькою, біотуалетом, роздягальнею та парковкою для автомобілів. Також є можливість орендувати окремий сектор, обгороджений металевою сіткою, добова оренда «особистого» пляжу - від 70 гривень і вище. На пляжі постійно чергують двоє рятівників.

А ось на річках району облаштованих місць для культурного відпочинку на воді поки що немає. Ніби планували це зробити на Боржаві, де розташований однойменний пансіонат. Як розповідає завідувач сектора з питань туризму та рекреації Берегівської РДА Галина Белінська, - основною проблемою у цій галузі є залучення інвестицій. Так само і пансіонат «Боржава», яким опікується ТОВ «Астра», чекає на привабливі пропозиції щодо відновлення своєї роботи.

Ще у 2002 році на районному рівні була прийнята довгострокова програма розвитку туризму аж до 2010 року. Поки що найбільші інвестиції вкладено тільки у відпочинковий комплекс «Бумеранг». Для дітей планують покращити умови на спортивно-оздоровчій базі «Нодьердев» (с.Гут). Цим питанням займається Василь Машика, директор УЗБ «Закарпаття». Якщо все йтиме за планом, то у майбутньому діти зможуть цілорічно відпочивати на природі. А для дорослих туристів цікавим є комплекс «Атак» у Великих Берегах, де на озерах хоча і не можна купатися, але створені можливості для рибальства, побудовані альтанки.

За словами Галини Белінської, на Берегівщині основна ставка - на «зелений» туризм. Найкраще виходить розбудовувати що сферу у підприємців села ноші. Тут незабаром прийматиме гостей цілий готельний комплекс «Гелікон», спробувати місцевої кухні можна у оновленому ресторані «Зустріч», а посмакувати елітних берегівських вин - у корчмі-музеї «Будинок вина».

Загалом на території району зареєстровано 72 дворогосподарства, що надають послуги сільського туризму. Нещодавно долучилися до них ще 10 мешканців у селі Квасово. Цей бізнес надзвичайно вигідний для селян, оскільки не потребує особливих апіталовкладень, і не оподатковується державою.

— Зараз цим видом бізнесу займаються у більшості сіл району: у Бене, Барієві, Дийді, Четфалві, Боржаві та інших, — каже Галина Белінська. — В наше управління від власників садиб надходить бізнес-карта, де вони вказують умови проживання гостей. Наприклад, кількість кімнат, поверхів у будинку, наявність телефона, Інтернету, санвузла. Вказуються навіть, здавалось би, дрібнички - чи випікає, скажімо, господарка хліб. Бо туристів цікавить все: яке буде харчування, чи можна приїхати із дітьми та домашніми тваринами, які електроприлади є у хаті, чи є сад, город, гараж. Звісно, чим більше вигод, тим привабливішим будетакий будинок. Щодо цін, то вони зазвичай значно нижчі за готельні номери.

Останнім часом важливою умовою є також можливість здійснити якусь пізнавальну культурну програму.

Здебільшого це відвідування музеїв та акарпатських замків, винних погребів. На Берегівщині поки що працює тільки два музеї - краєзнавчий у районному центрі та музей ткацтвау Великих Берегах.

За офіційною статистикою, торік у туристичних закладах району відпочило близько 48 тисяч чоловік.

Цю цифру можна сміливо множити на п'ять і навіть більше, адже більшість туристів все-таки приїздять до нас поки що неорганізовано та на декілька днів. Нещодавно у Берегові відкрилося одразу три довідкові центри, де можна дізнатися про умови відпочинку на теренах Закарпаття в цілому і нашому регіоні зокрема.

Наприклад, тільки один з них у рамках програми сусідства Угорщина-Словаччина-Україна, за минулий місяць відвідало більше 300 чоловік, у тому числі з Австрії, Німеччини, Голландії, а також з інших областей України і Росії.

Тут є можливість придбати сувеніри та скористатися Інтернетом.

Безперечно, розвиток туризму у нас тільки набирає обертів. За останніроки відкрилося багато нових мотелів, ресторанів, кафе, інші ще тільки будуються. Природними ресурсами наш край також не обділений. Важливим питанням в цьому плані залишається збереження природних багатств та сприятлива екологічна обстановка регіону. Адже якщо ми знищимо природу, то не врятують нас шикарні готелі: туристичний бізнес - це комплекс всебічних послуг, і коли навіть однієї ланки бракує, то відпочинок різко втрачає свою цінність та привабливість. І є ще одне просте правило, яке мають запам'ятати всі, хто планує долучитися до цієї непростої справи: головне — прийняти кожного гостя так, аби він мав бажання приїхати до вас і наступного разу.

Аліна Шевчук, "Трембіта"
Закарпаття: У басейні "Спартак" м.Ужгороді діти потруїлися хлором
Енергія під ногами, або Проекти використання термальних вод Закарпаття й досі під сукном...
Закарпатське Берегово стало знайомим і близьким. Але залишилося ...мокрим
Закарпатське місто Берегово гуляло іменини — йому виповнилося 944 роки!