Закарпатці розчаровані перешкодами в оформленні дозволів на поїздки до Словаччини

Консульство Словацької республіки в Ужгороді розпочало приймати документи у жителів прикордонних районів Закарпаття для оформлення дозволів на так званий "малий прикордонний рух" територією Словаччини.

Ця країна останньою із сусідів України ратифікувала Угоду про малий прикордонний рух, яка є європейською нормою і вимогою євроспільноти для кожного свого члена.

Однак перелік документів i кількість умов, які необхідно виконати для отримання подібного дозволу, є більшим, ніж перелік документів на отримання Шенгенської візи, і викликає обурення закарпатців.

За словами тих, хто прийшов до Словацького консульства, щоб ознайомитися з умовами отримання дозволу, простіше відмовитися від наміру поїхати до сусідньої Словаччини, ніж зібрати всі потрібні папери для одержання дозволу, дочекатися його і нарешті перетнути кордон.

Ужгородець, мешканець прикордонної смуги Анатолій Безуглий: "Я чекав уже рік... та більше року, що от буде... буде прикордонний рух. Дочекались! Зараз подивився усі ці правила - то не захочеш і їхать, скільки потрібно оформити документів. У мене є паспорт закордонний. Я так думаю, що подав - дали мені чи штампик, чи якийсь вкладиш і прийшов на кордон, показав і поїхав. Так ні - знову такі поробили всякі бар'єри, що через них не перескочиш. Не захочеш і їхати. Ні, - кажуть, - не те що ти тут живеш, а ще потрібно виклик звідти. Багато друзів маю. Працювали разом. Вони приїжджають у гості до мене, а я до них не можу..."

Малий прикордонний рух передбачає безвізовий перетин кордону громадянами, які мешкають у 50-тикілометровій прикордонній смузі.

Прикордонний рух зі Словаччиною поширюється на 30-ти, а не 50-тикілометрову зону, як це передбачено в аналогічних угодах з Угорщиною та Польщею, що вже діють понад рік.

Претенденти на дозвіл повинні проживати у прикордонній смузі щонайменше три роки. За словами генерального консула Словаччини в Ужгороді Маріана Сладечека, консульства тільки прийматимуть документи, а дозволи видаватиме поліцейське бюро у справах іноземців МВС Словаччини, або так звана "Чужинська поліція", яка і вимагає запрошення, велику кількість довідок, підтверджень, обґрунтувань, доказів та анкет.

Щоб отримати дозвіл на малий прикордонний рух зі Словаччиною, треба сплатити 20 євро і надати не тільки цілу низку документів, а й вказати причину поїздок. Це мають бути сімейні, культурні чи соціальні потреби і аж ніяк не прибуткові справи. Працювати на території Словаччини власникам дозволів заборонено.

Ужгородський підприємець, який має ділових партнерів у Словаччині, Олександр Горват, не має надії отримати дозвіл на малий прикордонний рух, бо і звичайну візу щоразу одержує з великими труднощами. Розповідаючи про це, він скаржиться на ставлення працівників консульства до прохачів, на прикордонників та на політику української держави у цих питаннях.

Вони придираються до кожної бумаги. Їм треба виписку з банку, що у тебе є у наявності гроші, їм треба довідку про доходи з податкової інспекції. А словакам не потрібно нічого. Закордонний паспорт - і все. Не поважають нас за людей!

Олександр Горват

Олександр Горват: "Ну чому наші "верхи" зробили так, що їм не треба НІЧОГО?! Не просять ні страховку, ні для чого ти сюди їдеш. А якщо я туди їду - мені потрібно показувати словацькому прикордонникові усі документи. Договір купівлі-продажу, з ким я працюю, все... Розумієте, у мене тут є повний набір документів. Вони придираються до кожної бумаги. Їм треба виписку з банку, що у тебе є у наявності гроші, їм треба довідку про доходи з податкової інспекції. А словакам не потрібно нічого. Закордонний паспорт - і все. Не поважають нас за людей!"

Українців найбільше вражає і ображає те, що при всій складності отримання Шенгенської візи чи хоча би просто дозволу на прикордонний рух українцями, громадяни Словаччини в'їжджають на територію України без будь-яких віз, на підставі лише закордонного паспорта.

Найбільш дошкуляють закарпатцям словацькі шопінг-тури, через які ціни на продукти, промислові товари значно підвищилися. Адже саме словацька купівельна спроможність і попит формують цінову пропозицію у підприємців Західного регіону, і цим самим піднімають ціни і для місцевих покупців. Словаки ж охоче купують українські, дешеві для них і не менш якісні ніж словацькі продукти, одяг, взуття, електротовари, цілими автобусами приїздячи на Закарпатські базари.

Що ж до складності отримання дозволу українцями, які мають на нього право, ситуацію коментує консул Словаччини Їтка Фішерова: "Я не знаю, чи є цей перелік документів занадто великим. Не можу про це судити. Але знаю, що саме такі умови є результатом українсько-словацьких переговорів з цього питання. Так ці дві країни домовилися чинити. І оскільки найкоротший термін дії посвідчення для малого прикордонного руху є один рік, а найдовший - п'ять років. Це є наш крок назустріч мешканцям прикордонних областей. І щоб перебувати у нашій країні такий термін, документів потрібно стільки, скільки нами вказано."

Практика запровадження малого прикордонного руху є вимогою Європи як однієї з демократичних норм, яка дозволяє зберегти етнічно-родинні, історичні, культурні зв'язки між громадянами країн-сусідів.

Довгоочікувана Угода про малий прикордонний рух зі Словаччиною, хоч і набула чинності 27 вересня, та скористатися нею закарпатці зможуть тільки через два, а то й три місяці. Саме стільки часу, за угодою, після подання документів "Чужинська поліція" Словаччини прийматиме рішення, а у разі, якщо воно буде позитивним, оформлятиме необхідний дозвіл.

Потрапивши ж у Словаччину за цією угодою, мешканці 280 українських міст та сіл - саме стільки знаходиться у прикордонній смузі, зможуть переміщатися словацькою територією тільки у межах 30 кілометрів від кордону. У разі ж спроби дістатися вглиб країни їм загрожує депортація та внесення у європейську комп'ютерну базу "невиїзних".

Схоже, закарпатцям, які звикли часто відвідувати сусідню Словаччину просто щоби відпочити та погуляти у вихідні, доведеться змінювати свої звички, а ворота у Європу для українців із сьогоднішнього дня стали ще вужчими.