Додати новий коментар

Імена собі змінюють дорослі люди. Експерти нагадують, що бажання змінити собі ім'я виникають в українців не вперше.

"Це все ми вже проходили. Коли називали Сталінами й іншими такими іменами, і потім вони собі делікатно ставали Лінами, щоб усунути ідеологічні моменти. Це рівень суспільства і рівень поваги до традицій", - розповідає доктор філології Любомир Белей.

Автор праці "Українські імена. Колись і тепер" Любомир Белей розповів в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що українці стали настільки креативними у творенні нових імен, що викликають у дослідника неприродний жах. Як вже засвідчили перші оглядачі його праці, власне, не самі часи, скільки те, як український традиційний іменослов обвалюється перед нашестям чужих і "прикольних", на думку деяких батьків, імен: Цариця і Принцеза, Феолент і Русалка, Іулієна і Ендорфіна, Кеннеді і Шахід, Таймер і Фарада, Брооклін і Ебігеїль, Енжилин і Єгорька.

"Якщо хтось склав топ-десятку слів, то у перших рядках тієї десятки було б ім’я. За тим, як ми часто його вживаємо, як ми себе з ним ототожнюємо. І власне той іменник (від слова ім'я), який ми зараз маємо і вживаємо - ця сукупність імен - потребував того, щоб його дещо узагальнити і підсумувати, привернути увагу до теми. У радянські часи іменник був чітко регламентований і відступати від нього було не заведено. Я пригадую, як я записував сина Леся, то мені треба було дуже довго дискутувати у ЗАГСі – це був 87-й рік – що так можна назвати. Олексій чи Олександр пропонували і я пригадую, що я там мало не приносив свій диплом кандидата наук, щоб їх переконати у тім. Тоталітарні часи минули і мовознавці мають доносити до мовців і той зміст, що є у іменах і ту відповідальність, яка є за їх вибір".

"Я вам скажу, що на Закарпатті якщо подивитися, мабуть найвищий відсоток імен чужомовних. Тут дають до дванадцяти відсотків імен Даніелла, Ніколетта, Ніколетт – інші імена, неадаптовані. Але перед тим, як обирати таке ім’я батькам дитині – треба подумати як воно буде звучати з традиційним прізвищем. Наприклад, прізвищем Заєць. Як воно буде личити одне з іншим? Ніхто над тим не задумується. І тому одне із завдань тієї книги показати, що ті імена є і батьки коли постають… вони є іменотворцями. Бо вони творять ім’я для власної дитини".

Дослідник Любомир Белей живе і працює на Закарпатті. У цьому багатонаціональному регіоні зародилася тенденція давати імена героїв кінофільмів, переважно, у ромських родинах. Ізаура, Джимі, Сандокан, Ван-Дам. Приміром, минулоріч одна із родин назвала дитину Януковичем. І таких прикладів пан Белей наводить безліч:

"У мене є приятель – професор Одалош із Банської Бистриці. Так він мені розповідав випадки, що у Словаччині роми, поки паспортів не було пластикових, а паперові – то вони закреслювали ім’я і вписували собі "актуальніше", нове. Вписували якихось, як правило, героїв фільмів. Є нерозуміння значення імені у суспільстві. І тут я б не робив навіть різницю між ромами і не ромами… От, зараз чую у Словаччині показують фільм "Тисяча і одна ніч", них вже з’явилося ім’я Шахерезада, назвали так дівчинку. Тут ідеться про рівень інтелектуального розвитку суспільства і розуміння сутності імені. А треба пам’ятати, що воно має не стільки характеристичні властивості, як вказує на те, якої носій нації".