Додати новий коментар

Міністерство оборони не може забезпечити Збройні сили без допомоги волонтерів.
Правоохоронні органи не завжди можуть забезпечити громадський порядок без залучення Самооборони.

Влада столиці не може навести порядок навіть з МАФ-ами і окремо взятими забудовниками, не говорячи про такі масштабні проекти, як питна вода і сміттєпереробні заводи.

Міністерство охорони здоров’я без волонтерської допомоги не може забезпечити медикаментами постраждалих у васильківській трагедії.

Іншими словами, рядові громадяни без офісів, факсів, службових авто і урядового зв’язку, самоорганізовуючись виконують функції держави набагато ефективніше, ніж чиновники. Більше того, самі чиновники уже і не приховують, що без допомоги громадян не можуть виконувати свої прямі обов’язки, якщо це не банальне написання листів і відвідування нікому не потрібних нарад.

Як далеко зайде така ситуація, залежить від тих, хто нині представляє владу. Якщо не помічати цієї проблеми, то з часом в Україні будуть альтернативні ЖЕКи, лікарні, поліція, або люди взагалі почнуть жити окремими комунами. Адже іншого виходу у них просто немає – українці втомилися просто чекати реформ. За таких умов, держава перетвориться на нікому не потрібний атрибут, а це – прямий шлях до сомалізації. Або до окупації, коли прийде хтось (не важко здогадатися хто саме) і побудує тут державу за власними вподобаннями, і усі ми плюс-мінус уявляємо, якою вона буде.

Практика точкових змін не працює. Призначення одного іноземця, навіть дуже хорошого, нічого не міняє. Це те ж саме, що намагатися покращити смак бочки дьогтю однією ложкою меду. Варто визнати, що за рік в глобальному розумінні нічого не змінилося. Тому, потрібно повністю змінити підхід до реформування країни з концепції євроремонту в «панельці» на побудову нового будинку.
Хочемо змінити митницю – затверджуємо на три роки план реформування, в рамках якого не просто приймаємо закони, чи проводимо конкурси в прямому ефірі, а щороку оновлюємо на 30% кадровий склад. Бо люди, які там працювали роками, не здатні змінитися.

Хочемо якісне медичне забезпечення – не просто беремо міністром іноземця, а переходимо на страхову медицину в конкретні терміни.

Хочемо реформу ЖКГ – починаємо з роздільного збирання і переробки сміття.

І так в кожній галузі – конкретні плани, терміни і відповідальні. Інакше прийде анархія і право сильного над слабшим.