Хто він, сучасний "Езоп" Закарпаття?

Як уже повідомляли ЗМІ, в Ужгородському видавництві «Патент» щойно вийшла в світ нова поетична книжка закарпатського сатирика Юрія Шипа з глибокозмістовною назвою «Байкостріл».

Письменник Юрій Шип давно успішно працює в царині байки. На жаль, цей неБайкострілегкий, але важливий літературний різновід не користується належною увагою в сучасних письменників, хоч бере свій початок від часів Езопа, а в українській літературі прописаний такими іменами, як Григорій Сковорода, Євген Гребінка та іншими.

Байки Юрія Шипа відомі читачеві ще з 70-х років минулого століття і час від часу з'являються на сторінкаї нашої періодики. В тому числі й у всеукраїнських та столичних журналах “Вітчизна”, “Дзвін”, “Дніпро”, “Україна”, зарубіжних – “Дукля”, “Дружно вперед” (Словаччина) й інших часописах. За книжку байок “Прогулянка зверинцем”, високо поціновану літературознавцями та читачами, Юрій Шип удостоєний (2002 рік) престижної Всеукраїнської премії імені Леоніда Глібова.

Сподіваюся, що і пропонавана видавництву поетична збірка “Байкостріл” знайде своїх вдячних читачів. Як і в багатьох книжках сатири та гумору, автор у ній залишається вірним своїм художньо-естетичним уподобанням. Передусім простоті та правді, здебільшого проникливому афористичному викладу змісту злободенної думки.

Його художня концепція і конструкція простоти – не банальна спрощеність. У ній за простотою форми – глибока суть, наснажена соціальними проблемами, осудом негативного в суспільному житті. Цей Шипівський принцип особливо характерний для розділів “Межигірська звірина”, “Біля заячих осель”, “На лисячих плаях”, “Зона півнячого пір'я”. В них ідеться про те, що стосується усіх і кожного болить з приводу того, що твориться з нами та навколо нас (включно з ґарантом та жертвами сильних світу цього).

Автор здійснює своєрідну мандрівку досвідченого мисливця, котрий інтуїтивно відчуває і напоготові буває там, де хижим духом тхне. Без промаху стріляє в алегоричну можновладну Звірину та Шкідників, що свавільно терзають і нищать беззахисну благородну Фауну та Флору.

Байки Юрія Шипа, як правило, адресні, прототипні. Читачеві легко впізнати і здогадатися кого саме і що мав на увазі автор під машкарами Левів, Вовків, Бегемотів, Лисиць, Ведмедів, Кнурів, Фунтиків, Щурів, інших Пазуристих, Плазунів та безпомічних жертв цього Кодла.Чи не найбільше уваги приділено їм у підрозділах і циклах “Чорти на гелікоптерах”, “Вовчі перегони”, “З-під хвоста Сороки” та “Небилиці брехунів” (розділ “Талалайки поряд байки”).

Твори тут соціально загострені, проблемні, мають цікаві сюжетні колізії та діалогічну структуру. Алегоричне дошкульне слово Юрія Шипа травестує і трансформує чимало відомих персонажів класичної байки у сучасне пострадянське середовище з його хижацько-аморальним обличчям. Автор сміливо та несхибно викриває і поражає негідників, перетворюючи небезпечне і потворне в нікчемне та смішне, як, наприклад, у мініатюрі “Вердикт байкаря”.

Присуд: вища міра

Для Скотини – чина...

Вбий у владі Звіра –

Буде в ній Людина!

Про злободенність і викривальну силу збірки “Байкостріл” свідчать згадувані вже назви її розділів і підрозділів. Цікаві фабули морально-виховного змісту притаманні й іншим частинам книжки. Зокрема, розділу “Березневі серенади”, в якому особливо саркастично піддано нищівній іронії хтивих Котів і Кішок, Собак і Псів, Бичків і Теличок та інші Тварі аморально-сексуальної вдачі. Всі вони змальовані в зневажливому тоні антипатичними фарбами. Таких прикладів у “Байкострілі” чимало.

Особливістю видання є і те, що йому притаманні, контрастність, широко використані засоби поетичного синтаксису, гіпербола і літота.

Крім несподіваних сюжетних колізій, переконливо змальовані з викривальною художньою силою негативні реальні факти й аргументи, що випливають з юдоли сучасного штибу життя.

Юрій Шип цією книжкою ще раз підтвердив, що байка – серйозна та потрібна річ і сьогодні для морально-естетичного оздоровлення совісті людини та суспільства в ім'я добра, супроти зла. Літературне реноме автора “Байкостріла” у шкіці до портрета Юрія Шипа “Закарпатський майстер байки” відомий заслужений журналіст України Богдан Дубовий сформулював так:

В його байці – правда в шані,

Доброти високий зріст,

Творчі принципи – моральні,

Вдале слово й мудрий зміст.

Щиро приєднуюся до цих рядків. Сподіваюся, що так охоче зроблять і читачі цієї книжки. Тому, що автор у ній щиро вболіває, аби в людях і навколо людей було більше правди а не кривди, щоб світ ставав справедливішим, чистішим і добрішим.

Н.С. Ференц, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Ужгородського національного університету