Пасхальне послання архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ архієпископа Мукачівського і Ужгородського ФЕОДОРА боголюбивим пастирям, чесному монашеству і всім чадам Української Православної Церкви Мукачівської єпархії.

Христос Воскрес!

Возлюбленні у Господі досточтимі пастирі, весь клір церковний, чесні іноки та інокині, боголюбиві браття і сестри! Щиросердечно вітаю всіх вас з великим і спасительним святом Світлого Христового Воскресіння!
У Воскресінні Христа, як у своєрідному містичному центрі вселенної, сходяться всі паралелі старозавітних пророцтв, прообразів та обітниць. Факт Воскресіння стає кульмінацією Нового Заповіту. Сьогодні Син Божий Воскрес для всіх без винятку людей! Воскрес для бідного й багатого, для здорового і хворого, для віруючого в Нього і для того, хто ще сумнівається в існуванні Спасителя світу.
Що сьогодні для нас, покоління третього тисячоліття, означає Воскресіння Христа? Як ми переживаємо Воскресіння Христове? Як подію, яка сталася дві тисячі років тому? Якщо ми сьогодні лише у рамках релігійної традиції всіх радісно вітаємо: «Христос Воскрес!» – це вже не є для нас новина! Пасха – це свято, яке повинно до нас приходити не із-зовні, а навпаки, внутрішньо. Щоб ним, навіть на словах, поділитися із іншими, ми повинні його в собі реально відчути і пережити. Щоб по-справжньому святкувати Пасху нам потрібно стати новою людиною в Христі.
Христос Воскрес! В цих двох словах вміщена повнота радості і вся непереможна сила нашого світоглядного переконання! Промовляючи їх, ми виявляємо радісне сповідання віри, підтверджуючи безсумнівну надію на спасіння і життя вічне, яке стало для нас можливим через страждання і Воскресіння Господнє.
Воскресіння Христове єднає всіх. Від сьогодні вже немає ні близьких, ні дальніх, ні бідних, ні багатих, ні рабів, ні вільних, бо всі, хто були об’єднані гріхом, об’єдналися тепер воскресінням Сина Божого. Бо як колись «через одного чоловіка гріх увійшов у світ, і з гріхом – смерть» (Рим. 5: 12), так тепер «виправданням одного – всім людям прийшло виправдання життя» (Рим. 5: 18). Як колись прадавній Адам зробив всіх нас спільниками гріха і смерті, так тепер Господь Іісус Христос, знищивши смерть, а разом з нею і владу гріха, зробив всіх нас спільниками воскресіння і життя вічного, бо Він «був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого» (Рим. 4: 25), – говорить святий апостол Павло.
Після Великої П’ятниці – найстрашнішої трагедії людства, але в той же час і слави Божої, коли людина стала суддею любові Божої, коли смертна людина засудила на смерть Боголюдину, коли неправда і обман хотіли отримати перемогу над розп’ятим Христом, – засіяв День переходу Боголюдини Христа зі смерті в життя.
У світлі Христового Воскресіння смерть людини – це не припинення буття, не безслідне зникнення зі світу, не безповоротній фатум – це перехід в інший стан. За словами блаженного Ісихія Єрусалимського Світле Воскресіння Христове, «це благовіствування радості, бо Господь воскрес... Сьогодні, завдяки Воскреслому, Рай відкритий, людина спасається і Христу поклоніння воздається, бо Він, перемігши смерть... зійшов на Небеса як Цар-Переможець, як Преславний Володар...». І цій перемозі радіє все людство.
Коли хтось здолає когось у боротьбі, один із них радіє, інший – скорбить. Тоді радість не є радістю і перемога не є перемогою. Господь приніс нам перемогу, яка по-справжньому утішає всіх – це перемога життя над смертю через Воскресіння.
Святкуючи Світле Христове Воскресіння, ми маємо пам’ятати, що те торжество духу, яке ми отримали, проходячи Великий піст, не повинно закінчитися з приходом Пасхи, але навпаки – ще посилитися і зрости. У наш непростий час, коли здається, що зло і гріх знову перемагають добро і світло, коли гріх подається як щось законне і природне для людини, зміцнімося у вірі у Воскреслого Господа. «Будьмо уважні, – закликає нас преподобний Феодор Студит, – щоб нам провести це свято світло і боголіпно, бо це Пасха – перший і найбільший дар Божого Домобудівництва. За допомогою благоговіння приборкаємо своє тіло так, щоб, хоч і зміниться їжа, не змінився наш духовний стан. У цьому полягає для нас сенс таїнства: померти для світу (тобто гріха) і жити тільки для Бога».
Возлюблені! У наш відповідальний час є багато можливостей для православного свідчення – у лікарнях, в’язницях, будинках для людей похилого віку та інших місцях, де потрібна наша допомога. Пасхальні дні – це найкращий час насправді реалізувати це свідчення. Так само, як великодня свічка, яка світить згораючи і тим самим віддає саму себе, так само і ми в ці світлі дні повинні віддавати себе іншим.
Дорогі брати й сестри, будемо пам’ятати, що Христос помер і воскрес один раз назавжди і за всіх, але сила Воскресіння, цей перехід від рабства зла до свободи добра, повинно здійснюватися повсякчасно, в конкретній реалії нашого буття, нашого щоденного життя.
Ще раз і ще раз від душі вітаю усіх Вас зі святом Святої Пасхи. Допомога і благословення воістину Воскреслого Господа нехай супроводжують кожного з нас у наших подальших трудах на славу Христової Церкви та на благо ближніх і дальніх. Амінь.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Мукачево
Пасха Христова
2013 рік
ФЕОДОР
Архієпископ Мукачівської Єпархії
Української Православної Церкви