Ужгородська влада витратила на знищення тварин десятки тисяч бюджетних коштів

Вулиці наших міст давно стали останнім прихистком для тих, кого доля позбавила домівки. Безпритульні тварини живуть, розмножуються і помирають просто у нас під ногами.

Велика їх кількість стала нагальною проблемою практично всіх населених пунктів країни, але у чиновників до неї ніяк не доходять руки. Подекуди місцеві органи вирішують "собаче" питання радикально - фізичним знищенням. Та ефективність і гуманність таких заходів викликає сумнів.

"Нема собаки - нема проблеми" - керуючись саме таким принципом, вирішили зменшити кількість бродячих псів у обласному центрі міські чиновники. З весни в Ужгороді знищено та утилізовано близько 2 000 вуличних собак. Про це, за даними Західної інформаційної корпорації (ЗІК), повідомив начальник управління міського господарства Ужгородської міськради Іван Крайниківський. За його словами, 910 псів було вбито за кошт міської ради (всього виділено 67 тис. грн.), інших - за рахунок спонсорської допомоги. Одна ампула отрути коштує 29 грн.

Протягом року, за інформацією Крайниківського, зафіксовано 532 звернення мешканців Ужгорода до лікарів через укуси бродячих собак. 45 громадян отримали хірургічну допомогу. Збитки від лікування покусаних становлять понад 240 тис. грн. А торік пси покусали 520 ужгородців, які теж зверталися по допомогу до лікарів.

У свою чергу голова зоозахисної громадської організації "Допоможи другу" Віра Романова стверджує: світовий досвід свідчить, що вбивство тварин призводить лише до погіршення ситуації, а суттєво зменшити їх число у містах можливо тільки за умови масової стерилізації. "При знищенні собак на їхнє місце приходять пси з околиць та приносять нові інфекції. А при досягненні кількості стерилізованих собак у 70% популяція стрімко зменшується". Наразі ж вбивство собак, за словами захисниці тварин, взагалі проходить з порушенням норм чинного законодавства.

Керівник КП "Комунтранс" пан Василь Грамотник (саме на його підприємство покладено функцію полювання на бродячих псів) дійсно повідомив Романовій, що йому було виділено 67 тисяч грн., та з них витратили лише частину на закупівлю двох пневматичних гвинтівок і пакетиків з отрутою.

Слід зауважити, що дія цього виду отрути така: коли речовина потрапляє в кров тварини, її м'язи перестають скорочуватися, вона не може вдихнути повітря і помирає від нестачі кисню. Цей жахливий метод вбивства, як і використання такої отрути взагалі, в Україні заборонені законом.

Щодо створення вкрай необхідного притулку для бродячих псів, то тут силами кількох людей не обійтися. Як стверджує Романова, щоб притулок запрацював, необхідно від 50 до 100 тисяч гривень хоча б на елементарне його облаштування. А цим, на думку діячки, має зайнятися міська влада.

Якщо вдатися до цифр, то виходить, що створити собачий притулок значно дешевше, аніж регулярно знищувати й утилізувати собак. Але міській владі, мабуть, видніше, як раціональніше витрачати громадські гроші.

Роман СЕНИШИН, Закарпатська обл.