Василь ІВАНЧО: "Наші дії спрямовано на зміцнення партнерства з платниками, надання якісних послуг та розширення сервісів"

Що переважає на сьогодні у відносинах між податковою і платником – примус чи переконання, наскільки змінилися відносини з бізнесом, а також про розширення сервісних послуг, які надає податкова служба краю, розповідає голова Комісії з проведення реорганізації, голова ДПА у Закарпатській області Василь Іванчо.

– Василю Васильовичу, сесія обласної ради прийняла спеціальну програму, яка сприятиме підвищенню обізнаності платників з податковим законодавством. Як голова ДПА в області і депутат обласної ради розкажіть, будь ласка, про заплановані і вжиті у рамках програми заходи.
– Потреба у проведенні роз'ясню¬вальних заходів з питань застосування законодавчих норм Податкового кодексу була очевидна. Причому всім було зрозуміло, що охопити такими заходами слід якомога ширшу аудиторію: як суб'єктів господарювання, так і громадян. З огляду на те, що норми документа передбачають перехідні положення, які застосовуватимуться до 2014 року, термін виконання програми розраховано на 2011 – 2015 роки. Зауважу, що мої колеги¬депутати практично одностайно віддали голоси за таку програму.
Щодо самої програми, то на її реалізацію протягом наступних п'яти років з обласного бюджету заплановано виділити 2,2 млн. грн. Перші 200 тис. грн. ми вже отримали.

– Як розпорядилися цими коштами?
– Коли ми працювали над розробкою програми, то чітко знали, чого прагнемо. І перші кошти, які отримали, розподілили на три частини. Насамперед ми закупили комп'ютерну техніку для підрозділів масово¬роз'яснювальної роботи та звернень громадян усіх без винятку податкових інспекцій краю. І це логічно, бо саме до фахівців цих підрозділів безпосередньо звертаються платники за консультаціями та роз'ясненнями щодо застосування норм Кодексу. Від їх компетентності передусім залежить, наскільки повну інформацію надано громадянину щодо ведення бізнесу для запобігання порушенням податкового законодавства. Порівняно з минулим роком кількість консультацій, наданих закарпатським платникам, зросла у 5 разів. Тож сучасна техніка дасть змогу податковим інспекторам працювати оперативніше, мати швидкий доступ до Єдиної бази податкових знань на сайті ДПС України, "Ліги¬Закон", бути у курсі всіх нововведень та одразу відповідати на запитання платників. Вивільнену за рахунок такої програми техніку ми підключили до мережі Інтернет, яким, за потреби, можуть користуватися крім податківців і платники. Тож виграш подвійний.
Другу частину коштів, виділених на програму, спрямували на придбання електронних табло, які отримають поки що 7 найбільших інспекцій області. Інформація про графік роботи податкових органів, сервіси, які пропонує податкова служба, нагадування про строки подання звітності та сплати податків, новації в законодавстві – лише невеликий перелік корисної інформації, яка демонструватиметься на екрані. Монітори незабаром буде розміщено у вестибюлях ДПІ, центрах приймання звітності.
На решту коштів здійснюватиметься випуск друкованої продукції. Як ми і запланували, після внесення змін до Податкового кодексу і прийняття нової спрощеної системи буде підготовлено та випущено спеціальну брошуру з роз'яснення змін, що стосуватимуться платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Таку брошуру до 1 січня 2012 року отримає кожен закарпатський платник¬спрощенець.
Таким чином, ми свідомо відмовляємося від фіскальних методів роботи і робимо ставку на добровільну сплату податків. Сьогодні це конкректні дії, спрямовані на зміцнення партнерства з платниками, надання якісних послуг, розширення сервісів. Це абсолютно нова стратегія. Ми постійно працюємо над тим, щоб податкова служба ставала ближчою і зрозумілішою. Відомо, що законослухняний платник – це поінформований та грамотний платник. Якісніший сервіс тільки сприятиме роботі з платниками та виконанню зав¬дань з наповнення бюджетів. Водночас зауважу, що не може бути партнерських відносин з тими, хто ухиляється від оподаткування. Адже сплачені податки – не просто цифри, насамперед це – захищені соціальні гарантії, добробут пенсіонерів, учителів i лікарів, усієї громади. Це має усвідомити кожен.

– Після набрання чинності Податковим кодексом минуло достатньо часу, щоб підбити певні підсумки. Які з новацій мали найпозитивніший ефект?
– Сам факт узагальнення податкового законодавства в єдиному документі є незаперечним позитивом. Ми отримали своєрідну точку відліку для запровадження абсолютно нових відносин між платниками податків та фіскальними органами. У результаті маємо всі передумови для розбудови здорової економіки держави. Щодо очевидних переваг – зменшення кількості податків та зниження їх ставок, запровадження автоматичного відшкодування ПДВ, максимальне наближення бухгалтерського та податкового обліку. Ще один позитивний момент – зменшення різного роду звітності, а відтак документообігу, який не давав великого економічного ефекту для наповнення бюджету та водночас забирав багато часу у платників і податківців.

– На сьогодні практика свідчить, що перевірки не повинні бути визначальними у роботі податкової служби. Втім обійтися без них неможливо...
– Справді, кількість перевірок істотно зменшено. З початку року – на третину, з другого кварталу – на 50%. Малий бізнес згідно з мораторієм ми не перевіряємо. Щодо решти суб'єктів підприємництва, то кардинально змінився підхід до планування перевірок. Вважаю, це правильно. Сумлінні платники не повинні відчувати надмірної уваги з боку контро¬люючих органів, хіба що у сенсі розширення сервісних послуг.
Тому перш ніж запланувати перевірку, проводимо ретельну аналітичну роботу, аналізуємо діяльність того чи іншого суб'єкта господарювання на предмет можливого ухилення від сплати податків чи співпраці з сумнівними партнерами. У нас достатньо інформації, завдяки якій ми можемо з великим відсотком ймовірності визначити, сумлінний платник чи ні. Якщо, за нашими даними, суб'єкт господарювання здійснює ризикові операції чи задіяний у схемах ухилення, тільки тоді плануємо його до перевірки. І, як правило, результат практично стовідсотково підтверджує наші прогнози. Тому й результативність перевірок висока. Судіть самі: за результатами контрольно¬перевірочної роботи за 9 місяців поточного року із 25,4 млн. грн. узгоджених податкових зобов'язань до бюджету вже надійшло 22,7 млн. грн.

– Закарпаття називають краєм підприємливих людей. Значна кількість закарпатців мають невеличку власну справу. Чи багато підприємців, які сплачували єдиний податок, після прийняття Кодексу припинили бізнес?
– У нас немає підстав говорити про те, що прийняття Податкового кодексу змусило закарпатських підприємців згорнути бізнес. Так, незначна частина з них припинила діяльність і цілком імовірно, що це природний процес: завжди хтось розпочинає підприємницьку діяльність, а хтось закриває. Дехто з підприємців¬єдинників просто змінив систему оподаткування у зв'язку з нормою Кодексу, яка забороняла відносити до витрат роботи чи послуги платників єдиного податку. Але їх зовсім небагато.
Проте є й інша статистика: з початку року на Закарпатті розпочали бізнес понад 4 тис. суб'єктів господарювання. Сподіваюся, нові правила для бізнесменів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, відкриють для малого бізнесу чітке бачення перспектив, і кількість підприємців зростатиме.
– Багато хто скептично ставився до норми Податкового кодексу щодо автоматичного відшкодування ПДВ. Як працює цей механізм на Закарпатті?
– Нині механізм працює, як на мене, дуже ефективно. У Закарпатській області 19 платників за поданими деклараціями за березень – серпень 2011 року отримали право на автоматичне відшкодування ПДВ на суму 43,8 млн. грн., що становить близько 20% від усіх відшкодованих сум. Для невеликого Закарпаття це вагомий показник. Згадайте, серед перших платників, які отримали ПДВ "автоматом", закарпатських не було, тож результат, гадаю, непоганий. Хоча і не такий, який би нас повністю задовольняв. Для багатьох наших підприємств перепоною на шляху до отримання автоматичного відшкодування став рівень заробітної плати – не дотягують до обов'язкових 2,5 мінімальних. Тому працюємо у цьому напрямі, зокрема, з керівниками підприємств з іноземними інвестиціями, переконуємо підвищувати працівникам зарплату. І не тільки тому, що таким чином можна отримати право на автоматичне відшкодування ПДВ, а й тому, що достойна зарплатня – вимога часу. І справа честі кожного керівника забезпечити своїм працівникам гідні соціальні стандарти.

– До речі, влітку закарпатські податківці провели масштабну соціальну акцію, спрямовану на легалізацію заробітних плат. Яких результатів вдалося досягти?
– Акція, про яку Ви говорите, відбулася у червні. Але це не означає, що захід було розраховано на один місяць. Робота, спрямована на виведення зарплат із "тіні", провадиться систематично. Просто у червні такі заходи проводилися частіше.
Щодо червневої акції, то в ній було задіяно усі податкові інспекції області. У листівках та флаєрах, сіті¬лайтах містилася інформація щодо ризиків неофіційного працевлаштування, заклики до роботодавців належним чином оформити відносини із найманими працівниками. Залучили до цієї роботи майже 40 волонтерів податкової служби.
Звісно, певного результату вдалося досягти. Не можу стверджувати, що всі як один працедавці оформили найманих працівників. Показовим є інший факт: багато громадян після отриманої інформації, зваживши усі "за" і "проти", телефонували нам і повідомляли про порушення з боку їхніх керівників. Значить головної мети, яку ми поставили, до деякої міри досягли – привернули увагу громадськості до проблем тіньової зайнятості та наслідків, до яких вона може призвести, сформувавши негативне ставлення до "сірих" зарплат.
За статистикою, на сьогодні понад 3,4 тис. виявлених нелегальних працівників уже офіційно працевлаштовано і таким чином соціально захищено.

– У податкової служби області на сьогодні багато ініціатив та планів. Яким чином доносите їх до бізнесу, як дізнаєтеся про реакцію на них підприємців?
– У нас активно працює Громадська рада при ДПА в області на чолі з керівником одного з найбільших підприємств краю Василем Рябичем. До ради входять представники громадських організацій, закарпатського бізнес¬середовища, тож ми, крім того, що доносимо свою позицію, маємо можливість з перших вуст почути і те, що хвилює підприємництво.
Вагому роль відіграє і співпраця з територіальним відділенням Асоціації платників податків України, очолюваним Мартою Волощук. Тут, без перебільшення, робота триває безперервно: і зустрічі, і "круглі столи", і робота з молоддю та волонтерами, і спільні семінари. За підсумками першого Всеукраїнського рейтингу "Сумлінні платники податків", який Асоціація платників податків України проводила за підтримки ДПС України, із 54 найкращих платників нашої країни – чотири закарпатські. Ми – у трійці лідерів, чим дуже пишаємося.
Зручним та ефективним способом прямого зв'язку із закарпатцями стало спілкування в режимі онлайн. Під час Інтернет¬конференцій ми отримуємо дуже багато запитань, із яких одразу помітно, які проблеми для підприємців є найживотрепетнішими, і, відповідно, можемо спрямувати роботу податкової у потрібне русло.
У цілому співпраця із засобами масової інформації – важливий напрям роботи податкової служби, бо саме мас¬медіа формують громадську думку, спілкуються з читачами, знають, чим живе суспільство.

– Наскільки важливою є роль податкової служби Закарпаття для формування позитивного інвестиційного клімату краю?
– Закарпаття завжди було привабливим регіоном з точки зору вкладення інвестицій. Погоджуся, що від роботи податківців певною мірою залежить інвестиційна привабливість області. Забезпечення сприятливого бізнес¬клімату, максимальне сприяння іноземному інвестору – це ті питання, яким податкова служба приділяє особливу увагу.
У нас є багатий досвід спілкування з іноземними партнерами, які сьогодні працюють на території області. У межах своїх повноважень ми допомагаємо їм у вирішенні окремих питань. Я переконаний, так і повинно бути. Адже це люди, які не побоялися і вклали значні кошти в економіку краю, створили чималу кількість робочих місць для закарпатців. І багатьом показали приклад, як потрібно ставитися до сплати податків, наскільки це почесно – бути сумлінним платником.

– Як на Вашу думку, скільки часу знадобиться для того, щоб наші громадяни вважали сплату податків справою честі?
– Відомий вислів "Податки – це плата за цивілізацію" перевірено часом. Тому рано чи пізно ми до цього прийдемо. Хочеться, звісно, щоб це було якнайшвидше. І коли кожен сплачуватиме податки з усвідомленням, що так має бути, а не тому, що його примусили, тоді зможемо говорити про те, що маємо цивілізоване суспільство.

Розмову вела Алла КОХАН,
головний державний податковий інспектор
відділу масово-¬роз'яснювальної роботи
та звернень громадян ДПА у Закарпатській області
Вісник податкової служби Україн