Заслужена перемога Віктора Януковича

Рівно два роки тому, коли парламент затверджував донецького губернатора на посаді прем’єр-міністра, пророчі слова вимовив народний депутат-центрист Сергій Кіроянц, якого О.Мороз вигнав із фракції СПУ за те, що той голосував за Віктора Януковича. Сергій Георгійович тоді сказав: «Я голосував за кандидатуру Януковича всупереч рішенню фракції Соцпартії, керуючись особистим політичним вибором і власним баченням політичної ситуації в Україні. Підтримка кандидатури Януковича на посаді прем’єра була абсолютно свідомою, оскільки Віктор Федорович збирається працювати системно, жорстко й цілеспрямовано, що зараз є необхідним для керування органами влади й інших виконавчих органів».

Дійсно, коли В.Януковича призначали на посаду прем’єр-міністра, лише деякі побачили в ньому вмілого політика. Більшість вважали його господарником і адміністратором, який повинен був підняти з колін народне господарство. Та що душею кривити, думаємо, сам Віктор Федорович два роки тому навіть і не розраховував, що стане майбутнім президентом України. І не тому, що не мав амбіцій, а тому, що вважав своїм найважливішим завданням займатися економічними питаннями, а не займався політиканством.

На відміну від своїх попередників-прем’єрів, В.Янукович не втручався у політичні чвари, не будував повітряних палаців. Він просто відновлював державу по цеглинці: поставивши в основу своєї економічної програми зростання добробуту простого українця. Недарма всі вітчизняні й закордонні експерти, праві й ліві, опозиційні й провладні, змушені констатувати, що Віктор Янукович зробив економічне диво.

Віктор Федорович першим з українських прем’єрів проводив політику передбачуваності й стабільності. Його уряд першим прийняв стратегію розвитку України. Тому ті, хто голосував за В.Януковича, знали, яке майбутнє вони обирають.

Основні успіхи українського Кабінету Міністрів коротко позначив «зі сторони» президент Російської Федерації Володимир Путін. «Урядові України вдалося до розумних меж скоротити непродуктивні витрати уряду й зосередити основні ресурси на вирішенні головних соціальних завдань, таких як підвищення пенсій», — відзначив В.Путін. Крім того, в Україні за останній рік вдалося домогтися дуже високих темпів економічного зростання — порядку 13,4%. Це найвищий показник у Європі! За словами російського президента, «урядові Януковича вдалося більше — він зміг наповнити економічне зростання гарною якістю, тобто економіка України розвивається диверсифіковано».

Віктор Янукович довів, що він може об’єднати народ, повернути йому почуття історичної значущості, національної гордості й повагу до України в світі.

Цього не було при жодному прем’єр-міністрі. Навпаки, при Ющенку-прем’єрі більшість громадян соромилися називатися українцем (не в етнічному розумінні цього слова, а в громадянському). Сьогодні ситуація прямо протилежна. З Україною почали рахуватися.

Недарма в другому турі більшість виборців уже голосували не серцем і з політичних симпатій, а перед тим, як віддати свій голос, думали головою. Багато тих, хто голосував за Ющенка, були просто «накручені» революційною риторикою. В основному, це молодь і пронаціоналістично налаштовані люди. Але, як свідчать попередні підрахунки, до другого туру войовничий запал ущух. Благо, за три тижні в виборців була можливість довідатися, як сьогодні живуть люди в Югославії та Грузії, де вибори проходили за «революційним» сценарієм. Що в одній, що в іншій країні дотепер триває латентна громадянська війна. Варто було Україні приєднуватися до цієї «чудесної» компанії? Виборці сказали — ні!

Показово, що, в порівнянні з першим туром, явка виборців на Західній Україні збереглася на колишньому рівні, при цьому Схід, навпаки, «порожняк не гнав». У Донецькій, Луганській областях на голосування в другому турі прийшло на 10% більше виборців, ніж три тижні тому. Захід же, незважаючи на всі заклики штабу В.Ющенка «перевиконати план», пасивно поставився до виборів. Крім того, посилений контроль спостерігачів не допустив такої масової фальсифікації виборів у західних областях, як це сталося в першому турі. Як виявилося, місцями електорат Ющенка — «дутий» штабною пропагандою «нашоукраїнців». Не дивно, що компенсувати програш свого лідера «Наша Україна» тепер збирається «повстанням» і агресією, слідуючи давно вже затвердженому «грузинському сценарію» державного перевороту.

Крім того, теледебати показали, що Ющенко — популістський політик, агітація якого складалася виключно з обіцянок. Віктор Янукович легко парирував «передвиборчі зобов’язання» опонента посиланнями на реально зроблені урядом справи. Прем’єр-міністр не закликав людей йти на площі, не провокував протистояння. Він закликав до єднання, до спільної роботи, до виваженості й громадянського миру.

В.Янукович довів, що він не є «донецьким» політиком, він — загальнонаціональний лідер з європейським мисленням.

Свідчення цьому — зовнішня політика, яку проводив його уряд. Відповідно до Програми діяльності КМУ, впродовж останніх років здійснювалися послідовні кроки щодо створення умов для наближення до європейських стандартів у всіх сферах громадського життя. Наприклад, на 1 листопада прийнято 2039 гармонізованих національних стандарти, з яких 293 — у 2000, 457 — у 2001, 340 — у 2002 і 517 — у 2003 році. З початку 2004 року прийнято 432 стандарти.

І головне: Віктор Янукович не є диктатором. Він, звісно, тверда людина. Але тільки стосовно несправедливості. Він не тягнув своїх родичів у політику, не роздавав їм адміністративні посади. З іншого боку, В.Янукович дозволив кожному громадянинові відчути себе відповідальним за розвиток України.



[b]Козирі Віктора Януковича[/b]



[b][iЗарплата[/i][/b]



Станом на 01.11.2004 р. заборгованість із зарплати скоротилася до 694 млн. грн. із приблизно 1800 млн. грн. на початок року. За 10 місяців поточного року борг скорочено на 61,4%. У жовтні зниження склало 259 млн. грн., або 27,1%. В агропромисловому комплексі борги скоротилися з 340 млн. грн. до 40 млн. грн. і вже в листопаді можуть бути цілком погашені. На наступний рік переходить лише сума боргів із заробітної платні працівникам збанкрутілих і ліквідованих підприємств.

В.Янукович запропонував погасити цю заборгованість за рахунок коштів Держбюджету-2005, передбачивши їхнє виділення окремим рядком. Одночасно він доручив урядові підготувати законопроекти, що дозволять через суди стягнути борги підприємств, які не розрахувалися зі своїми працівниками для того, щоби потім повернути ці гроші в бюджет.



[b][i]Врожай[/i][/b]



Кабмін поліпшив прогноз врожаю зерна 2004 року (включаючи кукурудзу) на 7,1%, або на 3 млн. тонн до 45 млн. тонн. Це, безумовно, неординарна подія. Очевидно, що в поточному році Україна одержить другий за всі роки незалежності врожай зерна, близький до рекордного значення 1993 року (45,6 млн. тонн). Принципове поліпшення буде досягнуто в порівнянні не тільки з неврожайним 2003 р. (20,234 млн. тонн), але й із високоврожайними 2001 і 2002 роками (39,7 і 38,8 млн. тонн відповідно). Фактично він відповідає рівневі кращих врожаїв радянських років.



[b][i]«Доларова криза»[/i][/b]



Масштаби дій НБУ зі стабілізації становища дійсно вражають. У жовтні — на початку листопада Нацбанк продав зі своїх резервів 1,4 млрд. грн., за заявою А.Яценюка, «ми справилися з 9-кратним перевищенням попиту над пропозиціями готівкової валюти». Уперше за досить тривалий період на міжбанківському валютному ринку було зафіксовано перевищення пропозиції доларів над попитом, НБУ почав знову викуповувати їхній надлишковий обсяг.

Одночасно з’явилися ознаки стабілізації й на готівковому ринку — скоротився дефіцит і зросла пропозиція готівкових доларів, комерційні банки заявляють про відмову на обмеження на продаж валюти, або ж про їхнє істотне пом’якшення.

НБУ вже зараз із переважно продавця валюти перетворюється на переважно її покупця. Як і раніше, діє такий фактор стабілізації курсу гривні, як значне позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу. На думку деяких аналітиків, навіть з урахуванням передвиборчої ситуації об’єктивних причин для настільки значного доларового ажіотажу всередині жовтня не було.

Глава Укрсоцбанку Б.Тимонькін вважає, що від самого початку НБУ треба було «залити» ринок готівкового долара сумою в 500 млн., а не вести продаж частинами по 75-100 млн. Якщо цей досвід буде враховано, а також якщо Нацбанком буде створено надійність дистрибуції готівкового долара в Києві й регіонах, то сумніватися в остаточній стабілізації становища на валютному ринку не доводиться (причому, з великою мірою ймовірності, безвідносно до політичної ситуації).

[a href="http://visnyk.info/tema.aspx?id=422"]Вісник[/a]