Чоловічий монастир в Ужгороді запрошує на престольне свято (ФОТО)

На честь ікони Божої Матері «Спорителька хлібів».

Ікона «Спорителька хлібів» була написана в другій половині ХІХ ст. І вже через рік після написання образа від нього сталося перше чудо.
28 жовтня у п’ятницю 19-ї неділі після П’ятидесятниці в день молитовної пам’яті ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» керуючий Мукачівською єпархією Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершить архієрейське богослужіння в Ужгородському Свято-Воскресенському чоловічому монастирі.
Початок богослужіння о 9-ій годині.
Свята Церква вчить, що Цариця Небесна є не тільки молитвеницею за рід людський, але й безпосередньою Учасницею нашого спасіння.
За справедливим твердженням святителя Ігнатія (Брянчанінова), «ікони Божої Матері чудодіють по всій землі, проповідують і свідчать знаменнями істину вчення Христового».
Ікона «Спорителька хлібів» була написана в другій половині ХІХ ст. І вже через рік після написання образа від нього сталося перше чудо. У 1891 р., коли через неврожайне літо по всій країні відчувалася нестача хліба, в Калузькій області та на полях Шамординської обителі урожай пшениці був щедрий!
Сама назва чудотворного образа, «Спорителька хлібів», вимагає невеликого пояснення. Слово «спорити» тут означає «сприяти, поліпшувати, удобрювати». Таким чином, Пресвята Діва Марія представлена на цій іконі як Помічниця людям у їхніх працях заради хліба насущного. Владичиця світу зображена сидячи на хмарах. Її руки підняті в жесті благословення. Знизу простягається поле, а на ньому, серед квітів і трави, лежать і стоять снопи жита. Думка написати це поле, та й сама назва образа, а також тлумачення його глибинного змісту належать преподобному Амвросію Оптинському.

Історія ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» почалася 1890 р. Саме тоді ігуменя Іларія, настоятелька Богородично-Всіхсвятського жіночого монастиря у м. Болхов, піднесла старцю Амвросію образ дуже незвичайного письма. Згідно з переданням, ікону написав випускник імператорської Академії мистецтв, тоді вже чернець Оптиної пустині, — Даниїл (Болотов). Преподобний старець із благоговінням прийняв новий образ. Він сам молився перед цією іконою і вчив шанувати її своїх духовних дочок — черниць заснованої ним Шамординської обителі, а також мирян, які приходили до нього.

Цікаво зазначити, що святкування іконі Божої Матері «Спорителька хлібів» звершується в той самий день, коли ховали старця Амвросія, що помер декількома днями раніше.
Нині цей чудотворний образ Пресвятої Діви Марії дуже шанований серед православних. І хоча оригінал святині втрачено, на честь ікони зводяться храми, пишуться незліченні списки, складаються богослужбові тексти. Існує і акафіст образу Божої Матері «Спорителька хлібів».

Примітно, що приспів до кожного ікосу акафіста один і той самий: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Подай і нам, недостойним, росу благодаті Твоєї та яви милосердя Твоє!». Ці слова завжди вимовляють з особливим благоговінням і в пам’ять про їхнього автора — преподобного старця Амвросія Оптинського, і, звичайно ж, на знак шанування покровительства Цариці Небесної над родом людським.