Чи загрожують Буковині румунські фашисти?

Минулого тижня до Чернівців приїхала делегація вчителів із сусідньої Румунії. Відвідавши гімназію №6, румунська інтелігенція була щиро подивована, побачивши в актовій залі разом із українським прапором румунський.

Учасники делегації зізналися, що у їхній країні такої поваги до українських учнів та їхньої культури немає. А під час неофіційного спілкування визнали той факт, що деякі їхні ЗМІ значно викривляють інформацію про ставлення до румунів на території України.
Як вдалося з’ясувати «Погляду», серед охочих дезінформувати населення не лише запеклі націоналісти, а й представники відносно молодої румунської націоналістичної організації “Noua Dreapta” (“Нові праві»). На Інтернет-ресурсах «гуляє» чимало інформації про її активну діяльність. Через радикальні дії та гучні заяви на кшталт – «Буковина – румунська земля», «Ліквідуємо Україну як державу» – її учасників вже встигли назвати румунськими фашистами, а саму організацію - шовіністичною з вираженими ознаками загрози національній безпеці України. Адже лідери руху неоднозначно і войовничо, та щонайважливіше – публічно висловлюють територіальні претензії до нашої держави.
Україна, Чернівці зокрема, встигли ознайомитися з ідеологією організації “Нові праві” не лише через ЗМІ. Торік на одне із національних свят у Румунії стався прецедент. Активісту українського товариства як попередження, було підкинуто мертвого пса. До речі, найбільшим своїм святом румуни вважають загарбання ними 1918 року Буковини та Бессарабії. І святкують його у дивний спосіб, як для країни, котра уклала базову українсько-румунську угоду про добросусідські стосунки та співпрацю. Наприклад, останню річницю вони відзначили із імпровізованою стрільбою, спрямованою у бік українського кордону. А зібравшись під стінами українського посольства, викрикували: “Буковина – румунська земля”, “Румунія для румун” тощо. Під час пікетування адепти руху вимагали припинити утиски румунського населення і надати Чернівецькій області статусу автономії у складі України. Щоправда, чомусь не згадували про те, що у Чернівецькій області функціонує 76 румуномовних шкіл, а в Румунії – лише одна українська.
Поведінка активістів кумедна, адже про так звані проблеми меншин румуни говорять, перебуваючи на українській землі, де, як вони стверджують, їх утискають. Торік представники руху «Нові праві» зустрілися із головою національно-культурного товариства ім. Міхая Емінеску та керівниками «Буковинського незалежного центру актуальних досліджень», організації «Дім румунської мови». Про результати зустрічей можна почитати та власному сайті руху. Представники делегації виступали на мітингах і навіть поширювали листівки шовіністичного характеру – роздавали листівки, на яких було зображено територію Буковини у складі Великої Румунії.
Угода про спільну боротьбу проти України
Торік 26 березня між Євразійським Союзом молоді (ЄСМ) і румунською націонал-патріотичною партією “Нові праві” було укладено угоду про спільну боротьбу проти Держави Україна. Під час візиту керівника ЄСМ П. Заріфулліна до Румунії відбулася зустріч із головою партії «Нові праві» Т. Іонеску. Лідери двох радикальних організацій дійшли спільного консенсусу: існування України не відповідає інтересам ні російського, ні румунського народу. А Держава Україна, що окупувала Крим, Донбас, Буковину та Закарпатську Русь, має бути знищена. Очевидно, автори таких висловлювань не дуже знаються на історії Київської Русі і про той факт, що Москва як місто, а відтак Росія як країна утворилися значно пізніше за Київ. Інакше, по-дилетантськи не заявляли б про окупацію.
На могилі ідеолога легіонерського руху “Залізна гвардія” (якого убили ж самі румуни за приналежність до нацистської Німеччини) лідер румунської організації дав клятву “хоробро і непохитно реалізовувати в наших країнах православну революцію. Жодної України не має існувати. Для цього наші народи повинні об’єднатися. Кордон Святої Русі зімкнеться з кордоном Румунії. А актуальне сміття історії буде спалено і розвіяно за вітром”. Остання фраза нагадала важливі історичні моменти, коли за наказом ідеолога німецького рейху Гебельса було спалено на вогнищах великі праці відомих німців Гейне, Гете та Бісмарка.
До речі, у масових заворушеннях у Кишиневі, які відбулися навесні цього року, брали участь представники однієї із організацій Румунії радикального спрямування. Нагадаємо, що під час безладу у столиці Молдови захоплено і підпалено будівлю парламенту та адміністрації президента. Учасники вимагали скасувати результати виборів та об’єднати Молдову із Румунією.
У ситуації, яка склалася, найбільш дивною є позиція навіть не самої організації “Нові праві”, а ставлення до неї уряду Румунії, якому, очевидно, імпонує ідеологія організації, яка розпалює міжнаціональну ворожнечу. Інакше, він би згадав про підписання міжнародних загальновизнаних норм і стандартів. Як вдалося з’ясувати редакції, організацію “Нові праві” фінансує і підтримує відома своїми радикальними заявами партія «Велика Румунія». У її статуті офіційно зазначено про «відновлення Румунії у її найбільшій території». Відкрито лідери партії, яка входить до парламенту, не демонструють своєї прихильності до “правих”, однак підтримують тісні стосунки. До речі, «праві» мають власний друкарський орган, який видає газети тиражем 2-3 тисячі примірників. Їх поширюють у Румунії та Молдові. Особливу цікавість викликають назви видань, аж ніяк немирного спрямування (“Бойовик”, “Шпага”, а рок-група, яка створена при організації, - «Штурмова бригада»).
Так збіглося, що рік тому, коли Чернівці вперше відвідали представники націонал-патріотичного руху, у румунському консульстві відбулося засідання «круглого столу». Окрім обговорення питань приналежності до простору великої європейської культури, також було роздано декілька екземплярів книги Драгоша Вітенку «Мої Чернівці», яку перевидали 2008 року. У своїй книзі автор назвав українців «юзьками» (зменшувальне слово від Йожефа), які не мають ні роду, ні племені і вміють тільки пити та прогулюватися центром міста, аби почуватися городянами. Чернівчанкам дісталося не менше образ. Їх автор чомусь поділив на служниць та повій (мовою оригіналу це звучало значно грубіше). Найбільше у книзі перепало мешканцям Калічанки. Драгуш Вітенку так завзято їх критикував і кожною фразою принижував, що мимоволі склалося враження про особисту образу автора книги, завдану якимось буковинцем. Та якщо така книга – це лише суб’єктивна позиція пересічної людини, то поведінка румунського консульства, яке має завжди в усьому сповідувати дипломатію, – не що інше як, м’яко кажучи, нетолерантність та елементарне незнання своєї професії. Як ще пояснити причини поширення книги принизливого змісту, не підтвердженого історичними даними?
Після такого ставлення деяких представників наших сусідів складається враження, що, очевидно, вони досі вважають себе провінціалами і тому так завзято борються за завоювання інших країн. Можливо, аби впевненіше почуватися, такі категорії варто побороти провінцію у своїй душі.
Довідка
Націоналістичний рух «Нові праві» є неурядовою організацією, яку створена 2000 року на території Румунії. Основна мета руху – безперервна та цілеспрямована боротьба за пробудження націоналістичної свідомості румунської нації.
2003 року керівництво руху активно брало участь у створенні Європейського національного фронту.
Адепти партії носять військову форму. Їхня емблема має круглу форму чорного кольору та зображення кельтського хреста у середині.
Цю організацію вважають єдиною функціонально-дієвою націоналістичною в Румунії. При ній діє Літній націоналістичний табір, де новобранці проводять політично освітні заходи, гірську підготовку бійців руху, заняття із рукопашного бою, а також військово-спортивні змагання.

Представники організації «Нові праві», перебуваючи у Чернівцях, фотографувалися біля пам’ятників румунських визначних діячів.
Боротьба за «чистоту» нації призводить до геноциду - Володимир Фісанов, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації ЧНУ.

Представники націонал-патріотичного руху «Нові праві», в сучасних умовах сприймаються спадкоємцями «Залізної гвардії», яку в 30-ті роки навіть у самій Румунії вважали п’ятою колоною німецьких нацистів. На перший погляд, деякі їхні ідеї видаються цілком нормальними, наприклад, підтримання честі родини, морального порядку. Проте існує і зворотнийй бік такої позиції. Це пов’язано з вимогою жорсткої асиміляції усіх «не румун», висуванням територіальних претензій до країн-сусідів, зокрема до України, а також з різким обмеженням трудової імміграції до країн. Подібна боротьба за очищення нації в кінцевому результаті перетворюється при певних умовах на геноцид. Варто лише пригадати середину ХХ століття – жахливі трагедії Голодомору, Гулагу та Освенціму. Насправді в більшості країн з неофашизмом вже покінчено. Цей рух не має майбутнього і в Румунії, народ якої асоціює свої перспективи з європейськими цінностями.
Щоправда, реальна небезпека від таких організацій, як «нові праві» існує, особливо, коли суспільство переживає важкі часи. До речі, подібні погляди сповідують крайні праві прихильники Ле Пена у Франції та Жиріновського в Росії.
Румунія сьогодні, як відомо, є членом НАТО та ЄС. Однією з передумов європейської інтеграції є відсутність територіальних претензій до сусідніх країн. Історія, особливо яскраво продемонструвала, що значно ефективніше вести боротьбу не за територію (це ознака феодальної доби), а створювати умови, аби у будь-якій країні зручно почувалися представники кожної нації. Якщо вести мову про Буковину, то за взірець міжнаціональних транскордонних відносин можна взяти область Ельзас, яка належить сьогодні Франції. Вона довгі століття була «яблуком розбрату» між Німеччиною та Францією. Боротьба за цю територію спричинила не один світовий конфлікт. Нині цю проблему вирішили не через територіальний розподіл, а завдяки створенню належних економічних та освітніх умов для німців і французів. Громадяни обох країн можуть сьогодні вільно пересуватися через кордони і навчатися на своїй історичній батьківщині. Найкращим взірцем вмілого поєднання національних традицій із ринковою моделлю розвитку на початку ХХІ століття є Японія, зрештою, таке вміння – ознака того, що суспільство не може ефективно розвиватися в умовах закритості та етнічної зверхності.
"vidido.ua"