ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Де мешкає українська діаспора в Румунії?

    22 червня 2021 вівторок
    Румунія: чисельність та місця компактного проживання українців

    Згідно з даними перепису 2002 року, українська спільнота налічує 61 091 людину. Це становить 0,3 % всього населення Румунії.

    Місця компактного проживання українців:

    – повіт Марамуреш (понад 36 тис. осіб);

    – Південна Буковина (понад 10 тис.осіб);

    – повіт Банат (понад 8 тис.осіб);

    – повіт Добруджа (1,5 тис.осіб).

    Українці становлять більшість у муніципалітетах Bistra, Марамуреш; Rona de Sus, Марамуреш; Єtiuca, Тіміш і Coprcele, Караш-Северин.

    Однак, чисельність осіб, які спілкуються українською мовою, перевишує офіційну чисельність українців, що свідчить про політичну ідентифікацію, як румун, проте етнічну, як — українців. За неофіційними даними чисельність українців в Румунії становить від 150 до 220 тис. осіб. (Між тим відомий експерт Володимир Брутер вважає, що в країні живе всього 130 — 140 тисяч українців.)

    За переписом 1948 року українців налічувалося 800 тисяч осіб. Політика румунізації призвела до стрімкого зменшення кількості українців.

    За офіц. переписом 21.02.1956, в Румунії проживало 68,3 тис. українців, найбільше в тодішніх обл.:

    – Сучава (райони Радівці, Кимполунґ, Дорогой, Ґура-Гуморулуй і Ватра Дорней) — 28 900 та

    – Марамуреш (райони Вішев і Сигіт) — 25 200. (Дані з української Вікіпедії)


    Законодавче забезпечення розвитку української меншин в Румунії

    Конституція Румунії 2003 року.

    Європейська хартія регіональних мов та мов меншин, підписана Румунією, але не ратифікована.

    Рамкова конвенція прав національних меншин.

    Закон про органи місцевого самоврядування (№271/2001)

    Закон про вибори до палати депутатів та сенату Румунії (№68/1992) із змінами та доповненнями.

    Закон про освіту (№84/1995) із змінами та доповненнями.

    Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією від 02.06.1997р.

    Українська мова в сфері освіти, культури, ЗМІ

    Освіта.

    Після Другої світової війни в селах та містечках компактного проживання українців та змішаних родин всі предмети викладалися української мовою. Школа була осередком українського життя: тут відзначалися релігійні та національні свята (зокрема, пишно відсвяткували 100-річчя масових поселень українців у Румунії), пам’ятні дати великих українців тощо.

    Почавши з 1964 вся культ.-осв. праця українців у Румунії зазнає переслідування. Ліквідовано майже всі школи з українською мовою навчання (животіє тальки укр. відділ при гімназії в Сиготі і укр. лекторат у Букарештському Університеті) і всю укр. осв.-культ. працю по селах, заборонено вживати в публікаціях укр. назви місцевостей.

    В сучасній Румунії немає дошкільних закладів та початкової, восьмирічної, середньої школи з викладанням українською мовою. В 63 школах в місцях компактного проживання української меншини українська мова викладається як предмет (здебільшого факультативно та за бажанням). Українською навчання проводиться лише в Ліцеї імені Т.Шевченка (м. Сігету Мармацієй, Мараморщина). Навчальний заклад відроджений у 1997 р. На базі ліцею ім. Лацку Воде (м. Сірет, Сучавського повіту) до 2011 року планується відновити український ліцей

    В даний час при ліцеї ім. Лацку Воде діють три українські класи.

    Щодо вищої освіти, то сьогодні в трьох румунських університетах, у тому числі в Бухарестському, є відділення української мови, відкриті 50 років тому. На цих відділеннях щорічно навчається, як правило, 10 — 15 студентів.

    1. Бухарестський університет

    На факультеті іноземних мов та літератури, при кафедрі слов’янських мов та літератур діє секція української мови та літератури

    2. Сучавський університет Штефан чел Марє

    На факультеті філології та комунікативних наук при кафедрі румунської мови та літератури діє відділення української мови та літератури

    3. Університет Бабеш-Боліай, м. Клуж Напока

    Кафедра слов’янської філології університету м. Клуж була заснована у 1919 році. На факультеті філології при кафедрі слов’янської філології діє секція української мови та літератури

    Культура

    Союз українців Румунії системно проведить культурно-мистецьких заходи за рахунок Державного бюджету Румунії, фінансової підтримки з боку України, а також спонсорської підтримки.

    В Сучавському повіті активно працюють дитячий вокально-інструментальний колектив “Струни Негостини”, Сучавський вокальний гурт «Свекрухи»,

    В м.Бухарест при місцевому СУР діє ансамбль «Зоря», який успішно виступає на національних та міжнародних фестивалях, а головне — гуртує навколо себе українську молодь країни — студентів, ліцеїстів.

    В місті Тімішоара розташований Український культурний дім повіту Тіміш.

    До Румунії досить часто приїжджають митці з України, там побували Павло Дворський, Іван Дерда, музичні ансамблі з Закарпаття, Івано-Франківська, з Чернівців та Львівщини.

    Періодичні видання Союзу українців Румунії

    СУР видає за рахунок Державного бюджету Румунії 4 найменування періодики (3 –україномовні та 1 румуномовний). Зокрема:

    1.„Український вісник” – часопис (м.Бухарест)

    В.о.Головного редактора: Михайло Михайлюк.

    2. „Вільне слово” – культурно-просвітницький часопис (м.Бухарест)

    В.о.Головного редактора: Іван Ковач

    3.„Curierul ucrainean” (румунською мовою) – часопис (м.Бухарест)

    Головний редактор: Іван Робчук

    4.„Наш голос” – літературно-культурний журнал українських письменників Румунії (м.Бухарест)

    Головний редактор: Ірина Мойсей.

    5.„Дзвоник” – журнал для українських дітей Румунії

    Головний редактор: Микола Корсак

    Але зазначені видання СУР-у мають незначний наклад, виходять 1-2 рази на місяць і часто не потрапляють до читача через відсутність системи розповсюдження.

    На регіональних студіях трьох міст Клуж-Напока, Тімішоара та Ясси існують щотижневі 15-20 хвилинні радіопередачі українською мовою (13-17год/рік).

    Громадські організації українців Румунії

    Союз українців Румунії створений в 1990 році.

    Керівник Степан Бучута.

    Головне завдання СУР полягає в збереженні національної ідентичності українців, української культури, рідної мови, власних традицій. Зусиллями Союзу видаються українські засоби масової інформації (три україномовнi, одна румуномовна газети), публіцистичні та літературні твори. Це, головним чином, переклади української літератури на румунську мову, а також твори українських письменників Румунії.

    Як офіційна національна меншина українці мають одне зарезервоване місце в парламенті Румунії, яке посідає керівник СУР С.Бучута. СУР також представлений у Раді національних меншин- консультативному органі при Уряді Румунії, який об’єднує всі офіційно визнані громадські організації національних меншин.

    У кожному повіті компактного проживання українців (таких повітів дев’ять) обов’язково діє консулат, заснований Союзом українців Румунії.

    Окрім того щорічно з державного бюджету Румунії на діяльність СУР виділяються значні кошти у розмірі маже мільйону доларів.

    Демократичний союз українців Румунії (ДСУР) створений в 1995 році, як опозиційна громадська організація до СУР. Очолює ДСУР Дмитро Морган. Основним змістом діяльності ДСУРу було протистояння з керівництвом СУР, поширюючи компрометуючу інформацію через українські та румунські друковані ЗМІ. З початку 2009 року ДСУР фактично припинив своє існування.

    Національний Форум українців Румунії, створений у червні 2009 року, як організація етнічних українців Румунії, розпочав свою діяльність в Сучавському повіті, але розширює її на території інших місцевостей де компактно проживають українці. Керівник Олександр Мандюк, член Соціал-демократичної партії Румунії. Основним активом НФУР стали колишні члени ДСУР. НФУР підтримує дружні стосунки з Вікаріатом УГКЦ в Румунії та «Союзом гуцулів» (офіційно не зареєстрована громадська організація).

    Релігія

    Більшість українського населення в Румунії була православна, греко-католики переважали на Мармарощині і в Банаті. Після ліквідації Греко-Католицької Церкви в Румунії в 1948 році вірні перейшли на православя.

    У 1990 році у Румунії відновлено Православний український вікаріат, резиденція якого знаходиться у м.Сігеут-Мармацієй. Православний український вікаріат перебуває під юрисдикцією Патріархії Румунської православної церкви (РПЦ). Богослуження і проповіді Румуської Православної Церкви майже повсюдно, крім Серету, відбуваються лише румунською мовою, і т. ч. вона є одним з засобів румунізації.

    У 1996 році у Румунії відновлено Генеральний вікаріат Української греко-католицької церкви з центром у м.Сучава. Ця церква складається з Буковинського (5 парафій), Мараморського (5 парафій) та Сатумарського (7 парафій) деканатів, а також Банатського округу (2 парафії) і налічує близько 6 тис. парафіян.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору